Ходирєва — Хоста: відмінності між версіями
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Міські квартали Хости розташовані по обидва береги річки Хоста, біля її впадання в Чорне море в бухті Тихая, біля мису Видного. Діє залізнична станція Хоста. | Міські квартали Хости розташовані по обидва береги річки Хоста, біля її впадання в Чорне море в бухті Тихая, біля мису Видного. Діє залізнична станція Хоста. | ||
== Ходирєва — Хоста == | == Ходирєва — Хоста == | ||
Іра відпочивала в Хості в будинку творчості художників з Юлею Соловйовою двічі: у червні 1991 року та у липні 1992 року<ref> | Іра відпочивала в Хості в будинку творчості художників з Юлею Соловйовою двічі: у червні 1991 року та у липні 1992 року<ref>1992 року Юля не змогла відпочити весь термін, тому останній тиждень я був там замість неї</ref> | ||
За цей час відвідали сочинський дендропарк, місцеві околиці та шалений сочинський ринок, де вперше скуштували сир сулугуні (сулгун), який потім узяли додому в Енергодар. Знайшли собі самотнє місце на річці Хоста, куди вранці ходили купатися. | За цей час відвідали сочинський дендропарк, місцеві околиці та шалений сочинський ринок, де вперше скуштували сир сулугуні (сулгун), який потім узяли додому в Енергодар. Знайшли собі самотнє місце на річці Хоста, куди вранці ходили купатися. | ||
Поточна версія на 08:29, 10 червня 2025
Докладніше: Ходирєви — Сочі.
Хо́ста (абх. Ҳәаҧсҭа — «кабання ущелина», адыг. Хъопс — «кабанья річка») — мікрорайон у муніципальному освіті місто-курорт Сочі. Адміністративний центр Хостинського району Великого Сочі.
Міські квартали Хости розташовані по обидва береги річки Хоста, біля її впадання в Чорне море в бухті Тихая, біля мису Видного. Діє залізнична станція Хоста.
Ходирєва — Хоста
Іра відпочивала в Хості в будинку творчості художників з Юлею Соловйовою двічі: у червні 1991 року та у липні 1992 року[1]
За цей час відвідали сочинський дендропарк, місцеві околиці та шалений сочинський ринок, де вперше скуштували сир сулугуні (сулгун), який потім узяли додому в Енергодар. Знайшли собі самотнє місце на річці Хоста, куди вранці ходили купатися.
У 92 році Михайло Копитін[2] вже не працював у будинку відпочинку, тому на масажі та голкотерапію ми їздили в якесь інше місце.