Ходирєви — Старий Крим: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
м (Володимир Ходирєв перейменував сторінку з Ходирєви - Старий Крим на Ходирєви — Старий Крим) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Дивись також|Ходирєви — Крим}} | {{Дивись також|Ходирєви — Крим}} | ||
[[File:Ходирєва Ірина Геннадіївна 1.jpg|300px|thumb|]]Першою до Старого Криму приїхала [[Ходирєва Ірина Геннадіївна|Іра]]. Навесні 2003 року Іра їздила до Старого Криму до Надії Дмитренко, по роботі в Глоріон. Була на джерелі святого Пантелеймона, постояла на камінчику, привезла фотку з того камінця і мені теж захотілося побувати там. Вже восени цього року ми з Ірою з'їздили пожити у Наді. Роздобули матраци та ковдри для ночівлі, баклашки для води, накупили їжі і деякий час просто лазили по околицях. Монастирська річка, Агармиш, плато з каменем Гріна, вірменський монастир Сурб-Хач, навколишні джерела та галерейка, кафе Караван-сарай та пиріжкова їдальня, недорогий ринок із лавашами та самсою викликало захоплення. | [[File:Ходирєва Ірина Геннадіївна 1.jpg|300px|thumb|]]Першою до Старого Криму приїхала [[Ходирєва Ірина Геннадіївна|Іра]]. Навесні 2003 року Іра їздила до Старого Криму до Надії Дмитренко, по роботі в Глоріон. Була на джерелі святого Пантелеймона, постояла на камінчику, привезла фотку з того камінця і мені теж захотілося побувати там. Вже восени цього року ми з Ірою з'їздили пожити у Наді. Роздобули матраци та ковдри для ночівлі, баклашки для води, накупили їжі і деякий час просто лазили по околицях. Монастирська річка, Агармиш, плато з каменем Гріна, вірменський монастир Сурб-Хач, навколишні джерела та галерейка, кафе Караван-сарай та пиріжкова їдальня, недорогий ринок із лавашами та самсою викликало захоплення. | ||
[[Категорія:Ходирєви]] | [[Категорія:Ходирєви]][[Категорія:Старий Крим]] | ||
Версія за 23:38, 5 березня 2023
Дивись також: Ходирєви — Крим.
Першою до Старого Криму приїхала Іра. Навесні 2003 року Іра їздила до Старого Криму до Надії Дмитренко, по роботі в Глоріон. Була на джерелі святого Пантелеймона, постояла на камінчику, привезла фотку з того камінця і мені теж захотілося побувати там. Вже восени цього року ми з Ірою з'їздили пожити у Наді. Роздобули матраци та ковдри для ночівлі, баклашки для води, накупили їжі і деякий час просто лазили по околицях. Монастирська річка, Агармиш, плато з каменем Гріна, вірменський монастир Сурб-Хач, навколишні джерела та галерейка, кафе Караван-сарай та пиріжкова їдальня, недорогий ринок із лавашами та самсою викликало захоплення.