Баль Олександр Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Ходирєвих
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 34: Рядок 34:


15 червня 2023 року Баля заарештували на 15 діб «за розповсюдження екстремістських матеріалів» після огляду прикордонником вмісту його телефону під час перетину кордону для в'їзду в Білорусь. Його телефон конфіскували, а на музиканта склали протокол, зокрема, за те, що він зберігав у Telegram «інформаційну продукцію канала „Павло Латушко“». Баля звільнили після доби арешту. Після цього він поїхав на фестиваль у Вірменії і, побоюючись нового арешту, не став повертатися до Білорусі. Через бюрократичні труднощі з легалізацією перебування у Вірменії восени 2023 року Баль переїхав до Польщі. В еміграції продовжив писати пісні й виступати з концертами.
15 червня 2023 року Баля заарештували на 15 діб «за розповсюдження екстремістських матеріалів» після огляду прикордонником вмісту його телефону під час перетину кордону для в'їзду в Білорусь. Його телефон конфіскували, а на музиканта склали протокол, зокрема, за те, що він зберігав у Telegram «інформаційну продукцію канала „Павло Латушко“». Баля звільнили після доби арешту. Після цього він поїхав на фестиваль у Вірменії і, побоюючись нового арешту, не став повертатися до Білорусі. Через бюрократичні труднощі з легалізацією перебування у Вірменії восени 2023 року Баль переїхав до Польщі. В еміграції продовжив писати пісні й виступати з концертами.
== Дискографія ==
Альбоми:
Все може бути (рос. Всё может быть, 1995)
Війна (рос. Война, 1997)
Війна-2 (рос. Война-2, 2000)
Щастя (рос. Счастье, 2003)
Пісні як жінки (рос. Песни как женщины, 2006)
Біля каміна (рос. У камина, 2008)
Була б радість (рос. Была бы радость, 2011)
Серія:
Мій театр — пісні зі спектаклів (рос. Мой театр — песни из спектаклей)
== Відзнаки ==
Лауреат фестивалю авторської пісні «Петербурзький акорд»[ru] у номінації «автори» (1996)[6]
Лауреат Грушинського фестивалю[ru] (1999).
Лауреат (гран-прі) фестивалю авторської пісні «Покровський собор» (2021)[1].
<!-- Александр Баль народився 6 ноября 1968 (57 лет)
Место рождения Могилёв, БССР, СССР
О, не прости им, Отче, ибо ведают, что творят !
Сколько бы крови ни выпито – всё кровопийцам мало.
И всей планеты презрение для коммуняк не яд,
И террорист их красный всё не сойдёт с пьедестала.
Дедушка Ленин бессмертен. Это - Кащей октябрят.
Он им велел учиться рыла совать повсюду.
В горьких трущобах ленинцы сладкую чушь твердят,
Всё повторяя «халва», «халва», веря халявному чуду.
Ленинской смерти игла, если вдуматься, – это лишь здравый смысл.
Можно же трупик вождя хоть сегодня взять и зарыть всецело.
Или рвануть мавзолей покрепче, чтобы рванул он ввысь
Так, чтоб его начинки нечисть сгинув не уцелела.
Нет же. Лишь пробил их час в 17-м - влез в черепа «совок»,
В них он замешивал красно-имперскую, красноармейскую кашу.
И вот же - бурлит и бурлит эта жижа, хлюпает, ни на часок
Не прекращая брожение, мать-перемать вашу.
Каша из топора, как в сказке, высосана из пальца,
Всё в ней смешалось - Ленина гений, Сталин отец наций,
Библия, немцы, космос, ГУЛаг, Чумак и вода его в банках.
И весело, весело, весело так в Останкино на останках
Всех Хомосапиенс.
Новый призыв выродило Останкино --
На Украину на танках, ребята !!!
И в Украину в танках !!!
В детстве, где марки, жвачки, наклейки рождали щенячий восторг,
Нас на пионерской линейке поджопниками ровнял комсорг.
Он утверждал, что мы сукины дети, и слюни втирал в рукав,
И твёрдо давал, и давал нам понять, что взрослый бывает не прав.
И не трындите, что этот упырь не ведал мол, что творил !
Знаю, потом он вникал в псалтырь вляпавшись в грязь 90-х.
После же он торговал жильём, бельём, и бычки курил,
Ныл над совком от поджопника коммунистических монстров.
Но, как же злобно за спинами нам, детям, тогда он вопил,
О нас, тупых пионерах, о ножичках блатных и острых !
О, не прости ему Отче, ибо ведал он, что творил,
Ведал он, падла, подлое дело, как висельник «Козаностры».
Глупо гордиться Афганом, но кто же нам глупыми быть запретит??
Там он вещал над телами погибших злые политинформации.
В ранах солдат утоляли мухи коммунистический аппетит
Кровью ни в чём не повинных мальчиков СССР-ской нации.
Кто в девяностые грабил автобусы ночью челночной в Польше ?
Да, это тот же комсорг наш кровавый, вёл себя как благородный, -
Отрепетировал речь с насмешкой, крови чтоб пить всё больше –
«Здравствуйте, вас приветствует рэкет международный!».
Позже за новым военным позором он резво попёрся в Алжир.
Рядом с его БТР в деревне вол наступил на мину -
Вдребезги вол !!! и обрубок копыта влетел ему в бок, в самый жир..
Нет справедливости - выжил комсорг - убило не ту скотину.
Что ему стоила рана в боку???
Жирные складки упруги.
За полкопыта - медаль говнюку
«За боевые заслуги».
Жопу он рвал в ИВС* Беларуси, где коридорным служил,
(Это как КПЗ** только сделали с инициалами Сталина).
Там и не требовалось притворяться, что с головою дружил –
Бил «змагароу»***, когда пьянь и шалавы его посылали «на..»..
Знаю, что нынче он «Z-патриот», - воздай же ему по заслугам!
Красная каша в башках кровопийц добрых дел не сулит.
О, не позволь ему, Отче, отделаться лёгким испугом!
О, не прости ему Отче, ибо ведает, что творит!
---
*- ИВС – изолятор временного содержания. (Иосиф Виссарионович Сталин).
**- КПЗ— камера предварительного заключения.
***- Змагары - (от белор. змагацца — бороться, сражаться; белор. змагар — борец, поборник, ревнитель) — политический ярлык, обозначающий оппозиционно настроенных к власти граждан Беларуси.
-- От Луки 23:34 .
Иисус же сказал: «Отец, прости их, потому что они не ведают, что творят»
-- Статья 23.34. КоАП Беларусь. Нарушение порядка организации или проведения массовых мероприятий-->
<!-- == Текст заголовка ==
А забавно – приезжаешь так в чужую страну, в чужой город, в чужой дом, но не с целью погостить до рассвета, а надолго, на месяцы, или даже... - неизвестно на сколько. И в доме этом нет ни вилки, ни тарелки, ни кастрюльки. Нет постельных тряпок. И сломанный торшер, и лейка душа набекрень.. И в первые минуты после осознания ситуации такая скорбная тоска одолевает, - хоть плачь.
И вроде бы уже...
Но нет.
Поплачем потом. Может быть потом...
Не сейчас.
Сейчас – ты же в силах починить эту лейку. Пустяковое дело. И пусть она делает то, для чего предназначена - пусть польётся из нее вода. И пусть вода не такая, как дома – волосы не так лежат, причёска не привычная. Но это же не смертельно. Вода-то есть. Она течёт.
И в торшере тоже можно что-то подогнуть, подкрутить, присобачить. Была бы отвёртка.
И она есть. И он горит. Он для того и предназначен. И фотки с торшером – милое дело…
И пусть одно течёт, другое - светит.
А ты пой себе. Так уж вышло, что пока только себе. Но пой.
Ты для этого предназначен, похоже.
Бог весть, что с нами будет.
Продолжай.
Зачем-то же начал…
PS
И хвала небесам за добрых людей, способных помочь с тарелками, с кастрюльками, с отвёртками !!!
Спасибо !!!
Я ваш должник.-->


== Примітки ==
== Примітки ==
[[Категорія:Олександр Баль]]
[[Категорія:Олександр Баль]]

Поточна версія на 12:00, 17 січня 2026

Олександр Васильович Баль[1][2][3] (біл. Аляксандр Васілевіч Баль, нар. 6 листопада 1968, Могильов) — білоруський російськомовний бард. Грає на шестиструнній гітарі, пише пісні на власні вірші. Працюв завідувачем музичної частини Могильовського обласного драматичного театру (1995—2021). У своїх піснях і віршах підтримував протести в Білорусі 2020—2021 років, засуджував російське вторгнення в Україну. 2023 року мусив емігрувати з Білорусі. Дружина Ольга Баль (Пермінова) померла у 2013 року.

Плейлист

  1. Файл:А война совсем не такая.mp3
  2. Файл:А что случилось.mp3
  3. Файл:А я сегодня.mp3
  4. Файл:Ах до чего ж редки.mp3
  5. Файл:Быть может солдат твой.mp3
  6. Файл:В деревню.mp3
  7. Файл:В доме культуры.mp3
  8. Файл:В своей унылой хате с краю.mp3
  9. Файл:Вот бы взять и уехать.mp3
  10. Файл:Все ваши книжки.mp3
  11. Файл:Горжусь.mp3
  12. Файл:Да что ты знаешь.mp3
  13. Файл:Запах.mp3
  14. Файл:И едва ли я вернусь.mp3
  15. Файл:Как жить.mp3
  16. Файл:Как мне тебя уберечь.mp3
  17. Файл:Как неприкаенно.mp3
  18. Файл:Кто идет убивать.mp3
  19. Файл:Кто я тебе.mp3

Біографія

Народився в Могильові. Там же закінчив училище культури імені Н. К. Крупськоїй[be]. Від 1995 працюв завідувачем музичної частини Могильовського обласного драматичного театру. Він писав багато пісень для театральних вистав — і музику, і тексти. Спектаклі з його музикою йшли в Могильові, Мінську, Смоленську, Москві.

На початку 1990-х вже виступав як бард. Згодом переміг на кількох престижних фестивалях бардівської пісні в Росії. Загалом написав кілька сотень пісень. (У 2011 оцінював кількість своїх пісень у 300, хоч багато своїх старих пісень вже не виконував.)[2]. До 2020 року загалом не був політично активним і писав пісні на нейтральні й вічні теми — про любов, про війну, змальовуючи її як страшну трагедію.

У жовтні 2020 року під час масових протестів у Білорусі написав пісню «На Батьківщині моїй біда» (рос. На Родине моей беда) про застосування сили проти протестувальників. Протягом двох тижнів музику з цієї пісні виконував механічний трубач на Могильовській ратуші[4], що сам Баль інтерпретує як наслідок недогляду чиновників, які не розуміли, що це за музика[3].

2021 року з політишних мотивів Баля змусили звільнитися з Могильовського обласного драматичного театру, в якому він пропрацював 26 років. Після звільнення в театрі продовжили йти вистави з його музикою. Баль каже, що не підтримує зв'язків зі своїми колишніми колегами з театру, особливо після того, як вони поїхали виступати в окупований Росією Донбас. Після звільнення з театру Баля хотів взяти на роботу директор Могильовської філармонії, але отримав заборону від управління культури.

15 червня 2023 року Баля заарештували на 15 діб «за розповсюдження екстремістських матеріалів» після огляду прикордонником вмісту його телефону під час перетину кордону для в'їзду в Білорусь. Його телефон конфіскували, а на музиканта склали протокол, зокрема, за те, що він зберігав у Telegram «інформаційну продукцію канала „Павло Латушко“». Баля звільнили після доби арешту. Після цього він поїхав на фестиваль у Вірменії і, побоюючись нового арешту, не став повертатися до Білорусі. Через бюрократичні труднощі з легалізацією перебування у Вірменії восени 2023 року Баль переїхав до Польщі. В еміграції продовжив писати пісні й виступати з концертами.

Примітки

  1. ↑ https://mogilev.media/aleksandr-bal-jemigracija-jeto-bol-no-ostavatsja-bylo-nevynosimo/
  2. ↑ https://www.sb.by/articles/aleksandr-bal.html
  3. ↑ Летом 2023 года могилевского барда Александра Баля задержали и осудили https://gazetaby.com/post/aleksandr-bal-vy-chto-govorit-xotite-chtoby-ya-podozval-omon-pokazal-i/196777/?fbclid=IwY2xjawPGXtpleHRuA2FlbQIxMABicmlkETBmRzhnMkEzZDZqejZKamlLc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHmDyVEh2bVmzqIUxWiLgIHxzqqlyBvn6hQBkldnWy-95nkdqRC2TyCoo7tq4_aem_x7OaVV1EMlc0UpxcU1mqSg
Отримано з http://xn--e1a.xn--j1amh/index.php?title=Баль_Олександр_Васильович&oldid=9319