Пласкіня: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Ходирєвих
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: Пласкиня Пласки́ня (Плоскиня) (? — ?) — воєвода бродників першої половини — середини 13 століття. Учасник битви на Калці 1223 року на боці монголів Субедея і Джебе проти русько-половецьких сил. 3 червня 1223 року, після розгрому монголами галицько-волинських...)
 
м (Володимир Ходирєв перейменував сторінку з Пласкиня на Пласкіня)
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Пласкиня
 
Пласки́ня (Плоскиня) (? — ?) — воєвода бродників першої половини — середини 13 століття. Учасник битви
'''Пласки́ня''' (Плоскиня) (? — ?) — воєвода бродників першої половини — середини 13 століття. Учасник битви
на Калці 1223 року на боці монголів Субедея і Джебе проти русько-половецьких сил. 3 червня 1223 року, після
на Калці 1223 року на боці монголів Субедея і Джебе проти русько-половецьких сил. 3 червня 1223 року, після
розгрому монголами галицько-волинських і чернігівських дружин, Плоскиня хитрістю виманив київського
розгрому монголами галицько-волинських і чернігівських дружин, Плоскиня хитрістю виманив київського
князя Мстислава Романовича разом із двома князми з укріпленого «города», який монглоли не могли взяти
князя Мстислава Романовича разом із двома князми з укріпленого «города», який монглоли не могли взяти
приступом, і передав до рук Субедея. Знатних руських полонених було задавлено помостом, на якому
приступом, і передав до рук Субедея. Знатних руських полонених було задавлено помостом, на якому
святкували переможці, а загола «города» була поголовно вирізана. Згадка про плоскиню в літописах лише
святкували переможці, а загола «города» була поголовно вирізана. Згадка про Плоскиню в літописах лише
одна:
одна:
…а у города того залишились два (татарські) воєводи Цигиркан і Тешюкан на Мстислава і зятя його
<blockquote>…а у города того залишились два (татарські) воєводи Цигиркан і Тешюкан на Мстислава і зятя його
Андрія і на Олександра Дубровицького: бо було два князя з Мстиславом. Тут ж бродники з татарами
Андрія і на Олександра Дубровицького: бо було два князя з Мстиславом. Тут ж бродники з татарами
були, і воєвода їхній Плоскиня, і той окаянний цілував хрест чесний Мстиславу і обом князям, що їх
були, і воєвода їхній Плоскиня, і той окаянний цілував хрест чесний Мстиславу і обом князям, що їх
не уб'ють, але відпусьтять за викуп, і збрехав окаянний: передав їх, зв'язавши, татарам; а город
не уб'ють, але відпусьтять за викуп, і збрехав окаянний: передав їх, зв'язавши, татарам; а город
взяли і людей посікли і тут кістьми пали; а князів вони задавили, поклавши під дошки, а самі зверху
взяли і людей посікли і тут кістьми пали; а князів вони задавили, поклавши під дошки, а самі зверху
сіли обідати, і так життя їх (князів) скінчилось. [1]
сіли обідати, і так життя їх (князів) скінчилось<ref>Новгородская первая летопись старшего извода//Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. Москва —
Примітки
Ленинград: Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 64. (http://litopys.org.ua/novglet/novg06.htm)</ref><ref> Романов В. К. Статья 1224 г. о битве при Калке Ипатьевской летописи // Летописи и хроники. — 1980 г. —
[1] Новгородская первая летопись старшего извода//Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. Москва —
М., — 1981. — С.79-103.</ref>.</blockquote>
Ленинград: Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 64. (http://litopys.org.ua/novglet/novg06.htm)
== Примітки ==
Література
 
Романов В. К. Статья 1224 г. о битве при Калке Ипатьевской летописи // Летописи и хроники. — 1980 г. —
[[Категорія:Родовід]]
М., — 1981. — С.79-103.
Категорія:Персоналії Пл Категорія:Бродники Категорія:Битва на Калці

Поточна версія на 19:57, 7 жовтня 2025

Пласки́ня (Плоскиня) (? — ?) — воєвода бродників першої половини — середини 13 століття. Учасник битви на Калці 1223 року на боці монголів Субедея і Джебе проти русько-половецьких сил. 3 червня 1223 року, після розгрому монголами галицько-волинських і чернігівських дружин, Плоскиня хитрістю виманив київського князя Мстислава Романовича разом із двома князми з укріпленого «города», який монглоли не могли взяти приступом, і передав до рук Субедея. Знатних руських полонених було задавлено помостом, на якому святкували переможці, а загола «города» була поголовно вирізана. Згадка про Плоскиню в літописах лише одна:

…а у города того залишились два (татарські) воєводи Цигиркан і Тешюкан на Мстислава і зятя його

Андрія і на Олександра Дубровицького: бо було два князя з Мстиславом. Тут ж бродники з татарами були, і воєвода їхній Плоскиня, і той окаянний цілував хрест чесний Мстиславу і обом князям, що їх не уб'ють, але відпусьтять за викуп, і збрехав окаянний: передав їх, зв'язавши, татарам; а город взяли і людей посікли і тут кістьми пали; а князів вони задавили, поклавши під дошки, а самі зверху

сіли обідати, і так життя їх (князів) скінчилось[1][2].

Примітки

  1. Новгородская первая летопись старшего извода//Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. Москва — Ленинград: Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 64. (http://litopys.org.ua/novglet/novg06.htm)
  2. Романов В. К. Статья 1224 г. о битве при Калке Ипатьевской летописи // Летописи и хроники. — 1980 г. — М., — 1981. — С.79-103.