Ходирєв Володимир Германович

Ходирєв Володимир Германович
День народження 5 липня 1956
місце народження	Пісківка

Ходирєв Володимир Германович — народився 5 червня 1956 р. в селищі Пісківка, Кіровської області.

Батьки Ходирєв Герман Михайлович та Ходирєва Ольга Тимофіївна

Коротка біографія

У 4 роки умів читати, у 5 "брудно" писати, завдяки зусиллям сусідки Тетяни Волоскової, ученицею першого класу, яка грала зі мною в учительку.

Докладніше: Ходирєв Володимир Германович — Дитинство, Ходирєви — Череповець, Ходирєв Володимир Германович — РА, Ходирєв Володимир Германович — Творчість.

Пісківка

• 1962 року пішов у перший клас залізничної восьмирічної школи № 43. З цього часу існує два почерки. Перший, кострубатий, якому навчила Тетяна, та другий, майже каліграфічний, набутий на уроках Бояринцевої Валентини Іванівни, моєї першої вчительки, на уроках з чистописання.
• У 1966 році вступив до музичної школи за класом баяна. Викладач Безносиків Петро Іванович.
• У 1968 році записався відразу в три спортивні секції (лижі, плавання та футбол. З лиж і плавання мав 1 юнацький розряд)
• У 1970 році відразу ж як тільки виповнилося 14 років вступив до комсомолу. У комсомол тоді приймали у м. Омутнінську.
• У 1971 році, після провальної спроби вступити до Талліннського морського училища, пішов навчатися в 9 клас Пісковської середньої школи № 4.
• У січні 1972 року, за суперечки з директором школи на новорічне свято, було виключено зі школи за погану поведінку. Відразу ж після виключення вступив до вечірньої школи робітничої молоді.

Череповець

Дивись також: Ходирєви — Водный транспорт.

• Влітку 1972 року вступив до Череповецького училища річкового та морського флоту № 6, і відразу ж обраний комсоргом курсу.
• 26 листопада 1974 року, на міській конференції комсоргів, познайомився з Плечун Іриною, своєю майбутньою дружиною.

Дивись також: Ходирєв Володимир Германович — Щоденник кінця 1974 року.

• У 1975 році закінчив училище і направлений до Череповецького річкового порту на т/х "Плоєшті"
• У навігацію 1976 переведений на «Плавмагазин».

РА

• Призваний до РА, рід військ ППО, восени 1976 року. Перше місце служби м. Загорськ, вчена частина штабних спеціалістів (вч 92861).
• У березні 1977 року направлений у п. Количеве (Семенівське, Мишенський) для подальшого проходження служби, за спеціальністю шифрувальник (в\ч 52031 позивний "доброта"). 55.033452° 37.714583°
• 17 листопада демобілізований з лав РА та направлений за місцем призову, в м. Череповець.

Енергодар

• У грудні 1979 року приїхав до міста Енергодар і в січні влаштувався працювати на Запорізьку ГРЕС черговим електриком.
• 4 травня 1979 року в Запорізькому палаці одружень зареєстровано шлюб із Плечун Іриною.
• У вересні 1979 р. влаштувався на роботу в ДДБУ «Гідромеханізація» кермовим-мотористом на т/х «С.Я. Жук»
• 1 січня 1980 року у нас народилася донька Євгенія.
• 1 вересня 1981 року народився син Артем.
• 30 листопада 1981 року машиніст мехоустаткування земснаряду.
• 12 грудня 1984 року машиніст земснаряду (начальник зміни).
• 4 лютого 1987 року слюсар АВР 5 розряду на Запорізькій АЕС.
• У серпні 1987 року студент Запорізького машинобудівного інституту (науковий керівник Коцур Ігор Михайлович).
• 1-18 вересня 1988 року провів Єнергодарський фестиваль бардівської пісні.
• У квітні 1990 року поїхав на Північ у селище Черський, з планами надалі перебратися туди всією родиною. У зв'язку з тим, що Ірина не змогла з дітьми виїхати у вересні, повернувся в Енергодар.
• 1 січня 1991 року переведений майстром 2 групи (начальник зміни гідроцеху).
• 1 липня 1993 року призначений директором ВСБ ЗаАЕС.
• 21 листопада 1998 року була створена фірма ТОВ "ЛХГ-ЛТД" і Володимир Германович був призначений її директором.
• З 1 січня 1999 року є приватним підприємцем, власником МА "Парі Прайм enterprisses".

Автобиография

Я родился в 1956 г в СССР. Дитинство прошло на берегах реки Вятки, в поселке железнодорожников, металлургов и лесорубов. Мои родители работали на железной дороге. Отец машинистом паровоза.(водил пассажирские поезда), а мама телеграфистом в паровозном депо. Мне долгое время казалось, что эти годы были стандартными, как у всех. И только по прошествии времени я понял, как много дали мне мои родители. После школы в 1972 году поступил в училище речного и морского флота в городе Череповце. В этом городе впервые влюбился и, как оказалось, на всю жизнь. Моя будущая жена была студенткой музыкального училища. В те времена была традиция "дружить училищами". Так было заведено,что наше училище дружило с медицинским техникумом, а музыкальное училище с военным училищем связи. Огромное желание, энергия и уже в 1974 моряки и музыканты вместе праздновали новый год...

Закончил учёбу, отслужил в армии и в 1978 году приехал на всесоюзную ударную комсомольскую стройку в город Энергодар.Здесь начиналось строительство крупнейшей в Европе атомной станции. Как специалист рос вместе с городом. Прошёл путь от от рабочего до начальника смены цеха. В 1993 году, после окончания института был направлен на должность директора ВСБ атомной станции.Это было интересное творческое время.....о многом мечталось, многое достигалось. Это был город молодёжи (лучшие выпускники лучших ВУЗов страны направлялись воплощать этот смелый проект),а через небольшой промежуток времени - город детей. В какой- то период количество детей было больше,чем количество взрослых. У нас с Ириной подрастали дочурка Женя и сынишка Артём. Культурная и общественная жизнь бурлила, была яркой и насыщенной. Всё создавалось с нуля:собственный народный театр, известный теперь хоровой коллектив "Калина", спортивные секции, клубы различных направлений - росли, как грибы. Докладніше: Ходирєв Володимир Германович — Щоденник (1974 рік грудень).
Я организовал и был бессменным руководителем КСП (клуб самодеятельной песни) «Поиск». В свободное от работы время... фестивали, гастроли, походы в горы... именно тогда Крым очаровал меня.

Шло время и всё менялось...без эмиграции, мы стали жителями другой страны с другим общественным строем. Актуальными стали другие качества, другие профессии,открылись другие горизонты. Я люблю и умею генерировать идеи и воплощать задуманное в жизнь. С 1998 года я стал бизнесменом. Появилось такое понятие, как реклама, и она стала основным моим бизнесом, хотя начало было курьёзным. Я истратил все имеющиеся в наличии деньги на плёнки, образцы, ножницы, резаки... завалил ими квартиру, чем поверг жену в шок, правда не надолго... очень скоро она лихо вырезала размеченные лекалами буквы (плоттеров тогда ещё в помине не было). Спасибо ей огромное....Ирочка всегда поддерживала мои начинания, даже если поначалу они бывали смутными и зыбкими.

Уже в 1999 году мы открыли свой филиал в г. Запорожье, которым руководил мой 19-летний сын. В 2002 году мой бизнес привёл меня в Киев. Здесь в сферу моих интересов вошли -обслуживание компьютеров и создание локальных сетей крупных компаний, таких как УкрАтомЭнергоСтрой, АтомТех, ООО "Акрополь" и др.

В начале 2004 приехав в гости в Старый Крым, в суровом феврале, когда все дороги по пояс занесло... мы воплотили свою мечту в жизнь.

Фотографии разных лет

• 

  Вова в 1 клас 1962 рік .

• 

  4-Б класс школа 43.

• 

  ВИА «Юность», Пісківка

• 

  Комсомольці УРМФ-6 1972 рік, Череповець

• 

  Служба в РА, Загірск

• 

  Іра згодна бути моєю дружиною 1979 рік, Запоріжжя

• 

  Похід Алтаем. 1982 рік.

• 

  13 березня 1983 року, на стадіоні, Енергодар

• 

  Грушинський фестиваль, 1986 рік, Куйбишев

• 

  Вересень 1988

• 

  Черський 1990

• 

  Козлодуй 1994

• 

  Прага 1995

• 
• 

  Пісківка

• 

  Ак-Кая

• 
• 
• 

  Онуки Енергодар

• 

  Відень

• 

  Кіпр 2019

• 

  Częstochowa 2019-11

• 

  Первомаївка 2020

• 

  Оффенбург 2022

См. также

• Ходыревы (Энергодар)
• Крым в жизни Ходырева В.Г.
• Рисунки, эскизы, шаржи Владимира Ходырева

СМИ о Ходыреве В.Г.

«Четвёртая встреча» статья в газете Энергия от 15 июля 1987 года.