Летійський туман

Докладніше: Ходирєви — Крим.

Дивись також: Об'єкт № 221.

Летійський туман — рідкісне атмосферне явище, яке спостерігається на ділянці від сідловини міста Старий Крим до Феодосії, а іноді й далі, у бік Керчі.

Суть явища

Вузька, що періодично виникає, відносно невисока, до 10 метрів в районі Старого Криму і до 100 метрів в районі м. Клементьєва, смуга туману, від декількох до 20 кілометрів. Летійський туман зазвичай починається в Георгіївській балці на південному схилі Агармиша і майже безперервно закінчується біля села Виноградне під Феодосією. Іноді біля Виноградного він робить поворот і йде у бік села Степове за Феодосією, найчастіше з'являється пізно влітку або ранньої осені ближче до вечора. Були випадки появи туману та у березні-квітні.

Особливістю туману є його знаходження майже на одному місці, незалежно від сили та напряму вітру, та видимий рух самого туману у бік Феодосії. Тут дуже доречним є порівняння цього явища з течією річки. Дуже рідко замість сірого туману з'являється кольоровий: синій, бузковий, бузковий, фіолетовий. Іноді колір змінюється на очах.

Автору відомі п'ять напрямків руху туману, чотири з яких спрямовані у бік Феодосії та один у бік Золотого Поля. Летійський туман із напрямком через с. Кринички у бік Золотого Поля, за спогадами очевидців, спостерігався до середини XX століття. Нині не з'являється. Це пов'язують зі здобиччю ракушняка у кар'єрі на Лисому Агармиші, саме тут починався туман цього напряму.

Легенди та спогади очевидців

З легенди про Агармиш:

Агармиш – стародавня брама гірського Криму. Саме тут закінчуються рівні, як стіл, керченські степи, поступаючись місцем лісам і горам.

Непроста гора Агармиш, то від холодних зимових вітрів захистить, то перегородить шлях гарячим суховикам, то хмари гребенем зачепить - і проллється на долину, що знемагає від спеки і спраги, благодатний дощ.

Одне дивно, аж надто часто в долині тумани бувають: і густі, як молоко, і прозоро-хиткі, як акварель. А вже як тумани наступають, то жителів у сон починає хилити. Літні люди подейкують, що Агармиш не звичайна гора, а священна, на межі двох світів стоїть. Саме там знаходиться вхід до царства мертвих. Під горою тече підземна річка Літа, по ній душі померлих переправляються в інший світ. Вхід у підземне царство знаходиться на вершині – печера там бездонна, хто туди увійде, живим уже не вибереться. А тумани тут – Летійські, від річки потойбічного світу виходять, от і спати від них хочеться – солодко заколисують. Але не можна піддаватися цьому мареву, а то не помітиш, як опинишся у світі підземному. Щоб не заснути, треба справно працювати, тоді літійським снам тебе не зморити.

Зі спогадів Миколи Савостина, який працював єгерем Агармиського масиву в 2006 році:

Приблизно в середині жовтня 2004 року, повертаючись на УАЗику з обходу букового лісу, у поганому настрої через наслідки після відвідин туристами печер Сичової балки, вже на узвозі до Георгіївської балки, так легко на душі стало. А вже за кілька хвилин навалився такий щільний туман, що навіть капота не видно. І розумом розумію, що зупинитися треба, але "їдеться". Коротше, лихість якась з'явилася! Дістався додому і спати завалився не повечерявши, що буває вкрай рідко. Вранці добре виспавшись, намагався згадати, як я дістався. Сміятися будете, але все "як у тумані". Прийшов на роботу, розповідаю друзям, а вони не вірять. Виявляється той шлях у кількох місцях розмило кілька днів тому. З'їздив перевірив, чи справді розмило. Причому в двох місцях, виявивши якусь віртуозність, при добрій видимості проїхати можна, а ось в одному місці розмило так, що тільки краном УАЗ можна перенести.

Зі спогадів Ірини Нурієвої (Запоріжжя):

Восени 2008 повела подружку на Агармиш. Дуже хотілося краєвиди з північного схилу показати. Погода весь день була гарна та у другій половині дня ми вийшли в дорогу. Так як були без нічого, за півтори години дісталися Корабельного майданчика. Влаштували ланч, відпочили, налюбувалися краєвидами, сфотографували і сфотографувалися досхочу. Близько 5 години вечора збиралися вниз, щоб завзято встигнути. Вже увійшовши до лісу помітили, що почала з'являтися фіолетова серпанок. І тут почалися чудеса. При добре видимій дорозі ми знову опинилися на Карабельному майданчику. І найцікавіше, що перед нами опинився Феодосійський порт у докладних деталях, за відчуттями до нього було не більше кілометра. Причому ми не лише бачили, а й чули всі звуки: гудки пароплавів, шум кранів та інші технічні звуки, властиві роботі порту. Я як лікар припускаю глюки в однієї людини від перегріву на сонечку, але щоб однакові в обох?

З особистих спогадів автора цієї статті:

Тричі спостерігав Летійський туман із боку. Так як фотоапарат практично завжди зі мною, нижче розміщую фотогалерею знятих Летійських туманів із коментарями.

Але 5 квітня 2006 року із сім'єю: я, дружина та син – потрапили всередину Летійського туману. Це сталося на сідловині між Малим та Лисим Агармишами наприкінці квітня 2005 року, ближче до вечора. Побачене у всіх однакове, а відчуття у всіх різні. Те, що бачили всі. Димка, що раптово з'явилася, змінює колір від молочного до бузкового і поступово згущується, але, що цікаво, видимість не зникла. Тобто було видно все. Відчуття Ірини. Легкість у тілі, піднятий настрій, незважаючи на досить важке піднесення. Коротше сповнена оптимізму та веселощів. Відчуття Артема. Сонливість, смішні спроби прилягти під кожним ялівцем. Як він пізніше сказав: "Йду, а мене зрубує!" Мої почуття. Посвітлішало в голові, загострилися почуття та сприйняття світу. Включилося певне розуміння того, що відбувається.

На моє наполягання ми різко стали спускатися вниз, що називається "в лоб", тягнучи за собою сина, що засинає. Вибравшись із зони туману сон у Артема зник, він із захопленням чимось займався весь вечір і ліг спати глибоко за північ. Піднесений настрій у Ірини було кілька днів. Мене ж "зрубало", як тільки ми вийшли з туману (є відповідне фото) і вже сім'я тягла додому батька, що засинає. Сонний стан я також мав кілька днів.

Фотоогляд

• Летійський туман<ref
• 

  Кадр № 1. Тут знято момент появи легкого серпанку.

• 

  Кадр № 2. Зроблений за кілька секунд. За цей час туман згустів і змінив колір у бік фіолетового.

• 

  Сонливий стан, що різко настав, у Артема під час появи Летійського туману.

• 

  Сонливий стан Володимира, що різко настав, після виходу з Летійського туману.

• 

  Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.

• 

  Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.

• 

  Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.

• 

  Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.

• 

  Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман котиться, як снігова лавина, від Старого Криму повз курган Кара-Оба.

• 

  Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман котиться, як снігова лавина, від Старого Криму повз курган Кара-Оба.

• 

  Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман натикається на курган Попова (246 м)

• 

  Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман натикається на курган Попова (246 м)

• 

  Жовтень 2008 року. Вид на Летійський туман із села Насипне.

• 

  Жовтень 2008 року. Вид на Летійський туман із села Насипне.