Летійський туман: відмінності між версіями

Поточна версія на 07:52, 6 жовтня 2025

Летійський туман — рідкісне атмосферне явище, яке спостерігається на ділянці від сідловини міста Старий Крим до Феодосії, а іноді й далі, у бік Керчі.

Суть явища

Вузька^[1], що періодично виникає, відносно невисока, до 10 метрів в районі Старого Криму і до 100 метрів в районі м. Клементьєва, смуга туману, від декількох до 20 кілометрів. Летійський туман зазвичай починається в Георгіївській балці на південному схилі Агармиша і майже безперервно закінчується біля села Виноградне під Феодосією. Іноді біля Виноградного він робить поворот і йде у бік села Степове за Феодосією, найчастіше з'являється пізно влітку або ранньої осені ближче до вечора. Були випадки появи туману та у березні-квітні.

Особливістю туману є його знаходження майже на одному місці, незалежно від сили та напряму вітру, та видимий рух самого туману у бік Феодосії. Тут дуже доречним є порівняння цього явища з течією річки. Дуже рідко замість сірого туману з'являється кольоровий: синій, бузковий, бузковий, фіолетовий. Іноді колір змінюється на очах.

Автору відомі п'ять напрямків руху туману, чотири з яких спрямовані у бік Феодосії та один у бік Золотого Поля. Летійський туман із напрямком через с. Кринички у бік Золотого Поля, за спогадами очевидців, спостерігався до середини XX століття. Нині не з'являється. Це пов'язують зі здобиччю ракушняка у кар'єрі на Лисому Агармиші, саме тут починався туман цього напряму.

Легенди та спогади очевидців

З легенди про Агармиш:

Агармиш – стародавня брама гірського Криму. Саме тут закінчуються рівні, як стіл, керченські степи, поступаючись місцем лісам і горам.
Непроста гора Агармиш, то від холодних зимових вітрів захистить, то перегородить шлях гарячим суховикам, то хмари гребенем зачепить - і проллється на долину, що знемагає від спеки і спраги, благодатний дощ.
Одне дивно, аж надто часто в долині тумани бувають: і густі, як молоко, і прозоро-хиткі, як акварель. А вже як тумани наступають, то жителів у сон починає хилити. Літні люди подейкують, що Агармиш не звичайна гора, а священна, на межі двох світів стоїть. Саме там знаходиться вхід до царства мертвих. Під горою тече підземна річка Літа, по ній душі померлих переправляються в інший світ. Вхід у підземне царство знаходиться на вершині – печера там бездонна, хто туди увійде, живим уже не вибереться. А тумани тут – Летійські, від річки потойбічного світу виходять, от і спати від них хочеться – солодко заколисують. Але не можна піддаватися цьому мареву, а то не помітиш, як опинишся у світі підземному. Щоб не заснути, треба справно працювати, тоді літійським снам тебе не зморити.

Зі спогадів Миколи Савостина, який працював єгерем Агармиського масиву в 2006 році:

Приблизно в середині жовтня 2004 року, повертаючись на УАЗику з обходу букового лісу, у поганому настрої через наслідки після відвідин туристами печер Сичової балки, вже на узвозі до Георгіївської балки, так легко на душі стало. А вже за кілька хвилин навалився такий щільний туман, що навіть капота не видно. І розумом розумію, що зупинитися треба, але "їдеться". Коротше, лихість якась з'явилася! Дістався додому і спати завалився не повечерявши, що буває вкрай рідко. Вранці добре виспавшись, намагався згадати, як я дістався. Сміятися будете, але все "як у тумані". Прийшов на роботу, розповідаю друзям, а вони не вірять. Виявляється той шлях у кількох місцях розмило кілька днів тому. З'їздив перевірив, чи справді розмило. Причому в двох місцях, виявивши якусь віртуозність, при добрій видимості проїхати можна, а ось в одному місці розмило так, що тільки краном УАЗ можна перенести.

Зі спогадів Ірини Нурієвої (Запоріжжя):

Восени 2008 повела подружку на Агармиш. Дуже хотілося краєвиди з північного схилу показати. Погода весь день була гарна та у другій половині дня ми вийшли в дорогу. Так як були без нічого, за півтори години дісталися Корабельного майданчика. Влаштували ланч, відпочили, налюбувалися краєвидами, сфотографували і сфотографувалися досхочу. Близько 5 години вечора збиралися вниз, щоб завзято встигнути. Вже увійшовши до лісу помітили, що почала з'являтися фіолетова серпанок. І тут почалися чудеса. При добре видимій дорозі ми знову опинилися на Карабельному майданчику. І найцікавіше, що перед нами опинився Феодосійський порт у докладних деталях, за відчуттями до нього було не більше кілометра. Причому ми не лише бачили, а й чули всі звуки: гудки пароплавів, шум кранів та інші технічні звуки, властиві роботі порту. Я як лікар припускаю глюки в однієї людини від перегріву на сонечку, але щоб однакові в обох?

З особистих спогадів автора цієї статті:

Тричі спостерігав Летійський туман із боку. Так як фотоапарат практично завжди зі мною, нижче розміщую фотогалерею знятих Летійських туманів із коментарями.
Але 5 квітня 2006 року із сім'єю: я, дружина та син – потрапили всередину Летійського туману. Це сталося на сідловині між Малим та Лисим Агармишами наприкінці квітня 2005 року, ближче до вечора. Побачене у всіх однакове, а відчуття у всіх різні. Те, що бачили всі. Димка, що раптово з'явилася, змінює колір від молочного до бузкового і поступово згущується, але, що цікаво, видимість не зникла. Тобто було видно все. Відчуття Ірини. Легкість у тілі, піднятий настрій, незважаючи на досить важке піднесення. Коротше сповнена оптимізму та веселощів. Відчуття Артема. Сонливість, смішні спроби прилягти під кожним ялівцем. Як він пізніше сказав: "Йду, а мене зрубує!" Мої почуття. Посвітлішало в голові, загострилися почуття та сприйняття світу. Включилося певне розуміння того, що відбувається.
На моє наполягання ми різко стали спускатися вниз, що називається "в лоб", тягнучи за собою сина, що засинає. Вибравшись із зони туману сон у Артема зник, він із захопленням чимось займався весь вечір і ліг спати глибоко за північ. Піднесений настрій у Ірини було кілька днів. Мене ж "зрубало", як тільки ми вийшли з туману (є відповідне фото) і вже сім'я тягла додому батька, що засинає. Сонний стан я також мав кілька днів.

Фотоогляд

Летійський туман<ref
Кадр № 1. Тут знято момент появи легкого серпанку.
Кадр № 2. Зроблений за кілька секунд. За цей час туман згустів і змінив колір у бік фіолетового.
Сонливий стан, що різко настав, у Артема під час появи Летійського туману.
Сонливий стан Володимира, що різко настав, після виходу з Летійського туману.
Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.
Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.
Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.
Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.
Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман котиться, як снігова лавина, від Старого Криму повз курган Кара-Оба.
Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман котиться, як снігова лавина, від Старого Криму повз курган Кара-Оба.
Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман натикається на курган Попова (246 м)
Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман натикається на курган Попова (246 м)
Жовтень 2008 року. Вид на Летійський туман із села Насипне.
Жовтень 2008 року. Вид на Летійський туман із села Насипне.

Примітки

↑ ширину визначити складно, але не більше 50 метрів

[1] ширину визначити складно, але не більше 50 метрів

[1]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Летійський туман''' — редкое атмосферное явление, наблюдаемое на участке от седловины города Старый Крым до Феодосии, а иногда и дальше, в сторону Керчи.
+[[File:20060405 (63).jpg|400px|thumb|right|]]
+{{Основна стаття|Ходирєви — Крим}}
-Содержание
+{{Дивись також|Об'єкт № 221}}
-	Суть явления
+'''Летійський туман''' — рідкісне атмосферне явище, яке спостерігається на ділянці від сідловини міста Старий Крим до Феодосії, а іноді й далі, у бік Керчі.
-	Легенды и воспоминания очевидцев
-	Фотогалерея
-	Примечания
-	Ссылки
-Суть явления
-Периодически возникающая узкая (ширину определить сложно, но не более 50 метров), относительно невысокая (до 10 метров в районе Старого Крыма и до 100 метров в районе г. Клементьева), полоса тумана (от нескольких до 20 километров). Летийский туман обычно начинается в Георгиевской балке на южном склоне Агармыша и почти без перерывов заканчивается у села Виноградное под Феодосией. Иногда около Виноградного он делает поворот и уходит в сторону села Степное за Феодосией, чаще всего появляется поздним летом или ранней осенью ближе к вечеру. Были случаи появления тумана и в марте-апреле.
-Особенностью тумана является его нахождение почти на одном месте, независимо от силы и направления ветра, и видимое движение самого тумана в сторону Феодосии. Здесь очень уместно сравнение этого явления с течением реки. Очень редко вместо серого тумана появляется цветной: синий, сиреневый, лиловый, фиолетовый. Иногда цвет меняется прямо на глазах.
+== Суть явища ==
+Вузька<ref>ширину визначити складно, але не більше 50 метрів</ref>, що періодично виникає, відносно невисока, до 10 метрів в районі Старого Криму і до 100 метрів в районі м. Клементьєва, смуга туману, від декількох до 20 кілометрів. Летійський туман зазвичай починається в Георгіївській балці на південному схилі Агармиша і майже безперервно закінчується біля села Виноградне під Феодосією. Іноді біля Виноградного він робить поворот і йде у бік села Степове за Феодосією, найчастіше з'являється пізно влітку або ранньої осені ближче до вечора. Були випадки появи туману та у березні-квітні.
-Автору известны пять направлений движения тумана, четыре из которых направлены в сторону Феодосии и один в сторону Золотого Поля. Летийский туман с направлением через с. Кринички в сторону Золотого Поля, по воспоминаниям очевидцев наблюдался до середины XX века. В настоящее время не появляется. Это связывают с добычей ракушняка в карьере на Лысом Агармыше, именно здесь начинался туман этого направления.
+Особливістю туману є його знаходження майже на одному місці, незалежно від сили та напряму вітру, та видимий рух самого туману у бік Феодосії. Тут дуже доречним є порівняння цього явища з течією річки. Дуже рідко замість сірого туману з'являється кольоровий: синій, бузковий, бузковий, фіолетовий. Іноді колір змінюється на очах.
-Легенды и воспоминания очевидцев
+Автору відомі п'ять напрямків руху туману, чотири з яких спрямовані у бік Феодосії та один у бік Золотого Поля. Летійський туман із напрямком через с. Кринички у бік Золотого Поля, за спогадами очевидців, спостерігався до середини XX століття. Нині не з'являється. Це пов'язують зі здобиччю ракушняка у кар'єрі на Лисому Агармиші, саме тут починався туман цього напряму.
-Из легенды об Агармыше:
-«	Агармыш – древние ворота горного Крыма. Именно здесь заканчиваются ровные, как стол, керченские степи, уступая место лесам и горам.
+== Легенди та спогади очевидців ==
-Непростая гора Агармыш, то от холодных зимних ветров защитит, то преградит путь горячим суховеям, то тучи гребнем зацепит - и прольется на изнывающую от жары и жажды долину благодатный дождь.
+З легенди про Агармиш:
-Одно странно, уж больно часто в долине туманы бывают: и густые, как молоко, и прозрачно-зыбкие, как акварель. А уж как туманы наступают, так жителей в сон клонить начинает. Старики поговаривают, что Агармыш не обычная гора, а священная, на границе двух миров стоит. Именно там находится вход в царство мертвых. Под горой течет подземная река Лета, по ней души усопших переправляются в иной мир. Вход в подземное царство находится на вершине - пещера там бездонная, кто туда войдет, живым уж не выберется. А туманы здесь – Летийские, от реки потустороннего мира исходят, вот и спать от них хочется - сладко убаюкивают. Но нельзя поддаваться этому мареву, а то не заметишь, как окажешься в мире подземном. Чтоб не уснуть, нужно исправно трудиться, тогда летийским снам тебя не сморить.
-»
+<blockquote>Агармиш – стародавня брама гірського Криму. Саме тут закінчуються рівні, як стіл, керченські степи, поступаючись місцем лісам і горам.
-Из воспоминаний Николая Савостина, работавшего егерем Агармышского массива в 2006 году:
+Непроста гора Агармиш, то від холодних зимових вітрів захистить, то перегородить шлях гарячим суховикам, то хмари гребенем зачепить - і проллється на долину, що знемагає від спеки і спраги, благодатний дощ.
+Одне дивно, аж надто часто в долині тумани бувають: і густі, як молоко, і прозоро-хиткі, як акварель. А вже як тумани наступають, то жителів у сон починає хилити. Літні люди подейкують, що Агармиш не звичайна гора, а священна, на межі двох світів стоїть. Саме там знаходиться вхід до царства мертвих. Під горою тече підземна річка Літа, по ній душі померлих переправляються в інший світ. Вхід у підземне царство знаходиться на вершині – печера там бездонна, хто туди увійде, живим уже не вибереться. А тумани тут – Летійські, від річки потойбічного світу виходять, от і спати від них хочеться – солодко заколисують. Але не можна піддаватися цьому мареву, а то не помітиш, як опинишся у світі підземному. Щоб не заснути, треба справно працювати, тоді літійським снам тебе не зморити.</blockquote>
+Зі спогадів Миколи Савостина, який працював єгерем Агармиського масиву в 2006 році:
-«	Примерно в середине октября 2004 года, возвращаясь на УАЗике с обхода букового леса, в плохом настроении из-за последствий после посещения туристами пещер Сычевой балки, уже на спуске в Георгиевскую балку, так как-то легко на душе стало. А уже через несколько минут навалился такой плотный туман, что даже капота не видно. И умом понимаю, что остановиться бы надо, но "едется". Короче, лихость какая-то появилась! Добрался домой и спать завалился не поужинав, что бывает крайне редко. Утром хорошо выспавшись, пытался вспомнить как я добрался. Смеяться будете, но вот все "как в тумане". Пришел на работу, рассказываю друзьям, а они не верят. Оказывается ту дорогу в нескольких местах размыло несколько дней назад. Съездил проверил, действительно размыло. Причем в двух местах, проявив некую виртуозность, при хорошей видимости проехать можно, а вот в одном месте размыло так, что только краном УАЗик можно перенести.	»
+<blockquote>Приблизно в середині жовтня 2004 року, повертаючись на УАЗику з обходу букового лісу, у поганому настрої через наслідки після відвідин туристами печер Сичової балки, вже на узвозі до Георгіївської балки, так легко на душі стало. А вже за кілька хвилин навалився такий щільний туман, що навіть капота не видно. І розумом розумію, що зупинитися треба, але "їдеться". Коротше, лихість якась з'явилася! Дістався додому і спати завалився не повечерявши, що буває вкрай рідко. Вранці добре виспавшись, намагався згадати, як я дістався. Сміятися будете, але все "як у тумані". Прийшов на роботу, розповідаю друзям, а вони не вірять. Виявляється той шлях у кількох місцях розмило кілька днів тому. З'їздив перевірив, чи справді розмило. Причому в двох місцях, виявивши якусь віртуозність, при добрій видимості проїхати можна, а ось в одному місці розмило так, що тільки краном УАЗ можна перенести.</blockquote>
-Из воспоминаний Ирины Нуриевой (Запорожье):
+Зі спогадів Ірини Нурієвої (Запоріжжя):
-«	Осенью 2008 года повела подружку на Агармыш. Очень хотелось виды с северного склона показать. Погода весь день была хорошая и во второй половине дня мы вышли в путь. Так как были налегке, за полтора часа добрались до Корабельной площадки. Устроили ланч, отдохнули, налюбовались видами, нафотографировали и нафотографировались всласть. Около 5 часов вечера засобирались вниз, чтобы засветло успеть. Уже войдя в лес заметили, что стала появляться фиолетовая дымка. И тут начались чудеса. При хорошо видимой дороге, мы снова оказались на Карабельной площадке. И ,самое интересное, что перед нами оказался Феодосийский порт в подробных деталях, по ощущениям до него было не более километра. Причем мы не только видели, но и слышали все звуки: гудки пароходов, шум кранов и другие технические звуки, свойственные работе порта. Я, как врач, предполагаю глюки у одного человека от перегрева на солнышке, но чтобы одинаковые у обеих?[1]	»
+<blockquote>Восени 2008 повела подружку на Агармиш. Дуже хотілося краєвиди з північного схилу показати. Погода весь день була гарна та у другій половині дня ми вийшли в дорогу. Так як були без нічого, за півтори години дісталися Корабельного майданчика. Влаштували ланч, відпочили, налюбувалися краєвидами, сфотографували і сфотографувалися досхочу. Близько 5 години вечора збиралися вниз, щоб завзято встигнути. Вже увійшовши до лісу помітили, що почала з'являтися фіолетова серпанок. І тут почалися чудеса. При добре видимій дорозі ми знову опинилися на Карабельному майданчику. І найцікавіше, що перед нами опинився Феодосійський порт у докладних деталях, за відчуттями до нього було не більше кілометра. Причому ми не лише бачили, а й чули всі звуки: гудки пароплавів, шум кранів та інші технічні звуки, властиві роботі порту. Я як лікар припускаю глюки в однієї людини від перегріву на сонечку, але щоб однакові в обох?</blockquote>
-Из личных воспоминаний автора данной статьи:
+З особистих спогадів автора цієї статті:
-«	Трижды наблюдал Летийский туман со стороны. Так как фотоаппарат практически всегда со мной, ниже размещаю фотогалерею заснятых Летийских туманов с комментариями.
+<blockquote>Тричі спостерігав Летійський туман із боку. Так як фотоапарат практично завжди зі мною, нижче розміщую фотогалерею знятих Летійських туманів із коментарями.
-Но однажды с семьей: я, жена и сын - попали внутрь Летийского тумана. Это случилось на седловине между Малым и Лысым Агармышами в конце апреля 2005 года, ближе к вечеру. Увиденное у всех одинаковое, а ощущения у всех разные.
+Але 5 квітня 2006 року із сім'єю: я, дружина та син – потрапили всередину Летійського туману. Це сталося на сідловині між Малим та Лисим Агармишами наприкінці квітня 2005 року, ближче до вечора. Побачене у всіх однакове, а відчуття у всіх різні.
-То что видели все. Внезапно появившаяся дымка, меняющая цвет от молочного до сиреневого и постепенно сгущающаяся, но, что интересно, видимость не пропала. То есть было видно все.
+Те, що бачили всі. Димка, що раптово з'явилася, змінює колір від молочного до бузкового і поступово згущується, але, що цікаво, видимість не зникла. Тобто було видно все.
-Ощущения Ирины. Легкость в теле, приподнятое настроение, несмотря на довольно тяжелый подъем. Короче полна оптимизма и веселья.
+Відчуття Ірини. Легкість у тілі, піднятий настрій, незважаючи на досить важке піднесення. Коротше сповнена оптимізму та веселощів.
-Ощущения Артема. Сонливость, смешные попытки прилечь под каждым можжевельником. Как он позже сказал: «Иду, а меня срубает!»
+Відчуття Артема. Сонливість, смішні спроби прилягти під кожним ялівцем. Як він пізніше сказав: "Йду, а мене зрубує!"
-Мои ощущения. Посветлело в голове, обострились чувства и восприятие мира. Включилось некое понимание происходящего.
+Мої почуття. Посвітлішало в голові, загострилися почуття та сприйняття світу. Включилося певне розуміння того, що відбувається.
-По моему настоянию мы резко стали спускаться вниз, что называется "в лоб", таща за собой засыпающего сына. Выбравшись из зоны тумана сон у Артема пропал, он с увлечением чем - то занимался весь вечер и лег спать глубоко за полночь. Приподнятое настроение у Ирины было несколько дней. Меня же "срубило", как только мы вышли из тумана (есть соответствующее фото) и уже семья тащила домой засыпающего отца. Сонное состояние у меня также было несколько дней.
+На моє наполягання ми різко стали спускатися вниз, що називається "в лоб", тягнучи за собою сина, що засинає. Вибравшись із зони туману сон у Артема зник, він із захопленням чимось займався весь вечір і ліг спати глибоко за північ. Піднесений настрій у Ірини було кілька днів. Мене ж "зрубало", як тільки ми вийшли з туману (є відповідне фото) і вже сім'я тягла додому батька, що засинає. Сонний стан я також мав кілька днів.</blockquote>
-»
+==Фотоогляд==
-Фотогалерея
+<gallery mode="packed" heights="160px" caption="Летійський туман<ref>фотографії зменшені у розмірі, але існують оригінали з фотоапарата Canon PowerShot A610, крім фотографій Летійський туман 6, 7 та 14 (оригінали втрачені)</ref>">
+20060405 (44).jpg|Кадр № 1. Тут знято момент появи легкого серпанку.
+20060405 (45).jpg|Кадр № 2. Зроблений за кілька секунд. За цей час туман згустів і змінив колір у бік фіолетового.
+20060405 (46).jpg|Сонливий стан, що різко настав, у Артема під час появи Летійського туману.
+20060405 (63).jpg|Сонливий стан Володимира, що різко настав, після виходу з Летійського туману.
+20070413 (1).jpg|Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.
+20070413 (2).jpg|Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.
+20070413 (3).jpg|Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.
+20070413 (4).jpg|Ділянка туману від Ізюмівки до села Відважне.
+20081022 (1).jpg|Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман котиться, як снігова лавина, від Старого Криму повз курган Кара-Оба.
+20081022 (2).jpg|Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман котиться, як снігова лавина, від Старого Криму повз курган Кара-Оба.
+20081022 (3).jpg|Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман натикається на курган Попова (246 м)
+20081022 (4).jpg|Орієнтовно кінець жовтня 2008 року. Летійський туман натикається на курган Попова (246 м)
+20081022 (5).jpg|Жовтень 2008 року. Вид на Летійський туман із села Насипне.
+20081022 (6).jpg|Жовтень 2008 року. Вид на Летійський туман із села Насипне.
-Апрель 2007 года. Вид на Летийский туман из села Насыпное.
-марта 2007 года. Участок тумана от Изюмовки до села Отважное.
-марта 2007 года. Участок тумана на горе Клементьева.
+</gallery>
+==Примітки==
-Ориентировочно конец октября 2008 года. Летийский туман катится, как снежная лавина, от Старого Крыма мимо кургана Кара-Оба.
+[[Категорія:Крим]]
-Ориентировочно конец октября 2008 года. Летийский туман натыкается на курган Попова (246 м.)[2]
-Резко наступившее сонливое состояние одного из участников во время появления Летийского тумана.
-Кадр № 1. Здесь заснят момент появления легкой дымки.
-Кадр № 2. Сделан через несколько секунд. За это время туман сгустился и поменял цвет в сторону фиолетового.
-Резко наступившее сонливое состояние другого участника после выхода из Летийского тумана.
-примечание к галерее: фотографии уменьшены в размере, но существуют оригиналы с фотоаппарата Canon PowerShot A610, кроме фотографий Летийский туман 6, 7 и 14 (оригиналы утеряны).

Летійський туман: відмінності між версіями

Поточна версія на 07:52, 6 жовтня 2025

Зміст

Суть явища

Легенди та спогади очевидців

Фотоогляд

Примітки

Навігаційне меню

Летійський туман: відмінності між версіями

Поточна версія на 07:52, 6 жовтня 2025

Суть явища

Легенди та спогади очевидців

Фотоогляд

Примітки

Навігаційне меню

Пошук