Катеринівська миля: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Ходирєвих
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
 
(Не показано 8 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[File:Екатерининская миля на Старокрымском полигоне.jpg|300px|thumb|]]
'''Катеринівська миля''' — пам'ятки історії та архітектури, дорожні знаки, побудовані в 1784–1787 роках на передбачуваному шляху проходження російської імператриці Катерини II. '''Символ окупації Криму Російською імперією.'''
'''Катеринівська миля''' — пам'ятки історії та архітектури, дорожні знаки, побудовані в 1784–1787 роках на передбачуваному шляху проходження російської імператриці Катерини II. '''Символ окупації Криму Російською імперією.'''


== Історія спорудження ==
== Історія спорудження ==
У 1787 році відбулася поїздка [[Катерина II|Катерини II]] до [[Крим]]у. Цей захід переслідував насамперед геополітичну мету. Влада Росії бажала продемонструвати своїм політичним опонентам в Європі і Азії «незаперечні права» на включення Криму та інших територій Південної України до складу імперії.
У 1787 році відбулася поїздка Катерини II до Криму. Цей захід переслідував насамперед геополітичну мету. Влада Росії бажала продемонструвати своїм політичним опонентам в Європі і Азії «незаперечні права» на включення Криму та інших територій Південної України до складу імперії.


У 1784 році розпочалося будівництво траси з [[Санкт-Петербург]]а в [[Таврида|Тавриду]]. Проєкт передбачав не лише шосейну дорогу, але і шляхові палаци, павільйони, станції, стайні, мости, тріумфальні арки, а також своєрідні десятиверстові знаки. Вони не мали аналогів в історії дорожнього будівництва в Російській імперії, і після поїздки [[Катерина II|Катерини II]] до Криму стали називатися Катеринівськими милями.
У 1784 році розпочалося будівництво траси з Санкт-Петербурга в Тавриду. Проєкт передбачав не лише шосейну дорогу, але і шляхові палаци, павільйони, станції, стайні, мости, тріумфальні арки, а також своєрідні десятиверстові знаки. Вони не мали аналогів в історії дорожнього будівництва в Російській імперії, і після поїздки Катерини II до Криму стали називатися Катеринівськими милями.


Ініціатором встановлення цих знаків, мабуть, був правитель Таврійської області Василь Васильович Нечуй-Коховський. Його пропозиція князю [[Григорій Потьомкін|Григорію Олександровичу Потьомкіну]] була схвалена і Катеринославський і Таврійський генерал-губернатор, князь Г.&nbsp;А.&nbsp;Потьомкін дав у вересні 1784 розпорядження про будівництво миль (дорожніх знаків). Він же затверджував малюнки звичайних верстових і десятиверстових знаків.<ref>Венікеев Є. В. [http://irsl.narod.ru/books/VENIKEYEVweb/SO_4.html Севастополь і його околиці.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160414183537/http://irsl.narod.ru/books/VENIKEYEVweb/SO_4.html |date=14 квітня 2016 }} 1986</ref> Вважають, що милі в Криму споруджувалися за проєктом архітектора Івана Старова. До теперішнього часу збереглися тільки «милі» (десятиверстові). Про верстові стовпи інформації немає.
Ініціатором встановлення цих знаків, мабуть, був правитель Таврійської області Василь Васильович Нечуй-Коховський. Його пропозиція князю Григорію Олександровичу Потьомкіну була схвалена і Катеринославський і Таврійський генерал-губернатор, князь Г. А. Потьомкін дав у вересні 1784 розпорядження про будівництво миль (дорожніх знаків). Він же затверджував малюнки звичайних верстових і десятиверстових знаків. Вважають, що милі в Криму споруджувалися за проєктом архітектора Івана Старова. До теперішнього часу збереглися тільки «милі» (десятиверстові). Про верстові стовпи інформації немає.


«Катеринівські милі», висловлюючись сучасною мовою, були типовими. Милі, які знаходяться в Криму являють собою нижню частину колони [[тосканський ордер|тосканського ордеру]] з шестигранним перехопленням посередині і конусоподібним завершенням, встановлену на квадратному в плані постаменті. Споруджувалися вони з блоків білого каменю-вапняку (бодракських, інкерманських та інших каменоломень). Загальна висота&nbsp;— близько 3,5&nbsp;м. Діаметр фусту колони&nbsp;— близько 0,8&nbsp;м. Основа у верхній частині по периметру вінчається профільованим карнизом. Добре підігнані, тесані, кам'яні блоки складені на вапняному розчині.
«Катеринівські милі», висловлюючись сучасною мовою, були типовими. Милі, які знаходяться в Криму являють собою нижню частину колони тосканського ордеру з шестигранним перехопленням посередині і конусоподібним завершенням, встановлену на квадратному в плані постаменті. Споруджувалися вони з блоків білого каменю-вапняку (бодракських, інкерманських та інших каменоломень). Загальна висота — близько 3,5 м. Діаметр фусту колони — близько 0,8 м. Основа у верхній частині по периметру вінчається профільованим карнизом. Добре підігнані, тесані, кам'яні блоки складені на вапняному розчині.


Первісна кількість миль невідома, але якщо врахувати, що шлях прямування імператриці становив не менше 550 миль, то їх повинно було бути близько 55 одиниць.
Первісна кількість миль невідома, але якщо врахувати, що шлях прямування імператриці становив не менше 550 миль, то їх повинно було бути близько 55 одиниць.


Виготовленням та встановленням «миль» за маршрутами [[Берислав]]ль&nbsp;[[Перекоп (Армянська міська рада)|Перекоп]]&nbsp;[[Сімферополь|Ак-Мечеть]] і [[Севастополь]]&nbsp;[[Бахчисарай]]&nbsp;— Ак-Мечеть&nbsp;[[Білогірськ|Карасубазар]]&nbsp;[[Феодосія]] керував В.&nbsp;В.&nbsp;Нечуй-Коховський<ref>{{Cite web |url=http://www.realnest.com.ua/information/articles/181 |title=Свідок подорожі імператриці - «Катерининська миля»  |accessdate=3 грудня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141221171822/http://realnest.com.ua/information/articles/181 |archivedate=21 грудня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Виготовляли їх, як і версти, в Криму.
Виготовленням та встановленням «миль» за маршрутами Бериславль — Перекоп — Ак-Мечеть і Севастополь — Бахчисарай — Ак-Мечеть — Карасубазар — Феодосія керував В. В. Нечуй-Коховський. Виготовляли їх, як і версти, в Криму.


Три дорожніх знаки, що від [[Дніпро (місто)|Дніпра]] до [[Берислав]]а, відрізняються за зовнішнім виглядом від тих, що знаходяться в [[Крим]]у. Історія їх встановлення невідома, але можна припустити, що їх також встановили під час підготовки дороги до подорожі [[Катерина II|Катерини II]].
Три дорожніх знаки, що від Дніпра до Берислава, відрізняються за зовнішнім виглядом від тих, що знаходяться в Криму. Історія їх встановлення невідома, але можна припустити, що їх також встановили під час підготовки дороги до подорожі Катерини II.


== Доля пам'ятників ==
== Доля пам'ятників ==
Рядок 21: Рядок 21:


== Сучасний стан ==
== Сучасний стан ==
До теперішнього часу повністю або частково збереглося шість Катеринівських миль в [[Кримський півострів|Криму]], дві на території [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] і одна в [[Херсонська область|Херсонській області]].
До теперішнього часу повністю або частково збереглося шість Катеринівських миль в Криму, дві на території Дніпропетровської області і одна в Херсонській області.


У Криму:
У Криму:
* Одна в [[Севастополь|Севастополі]] на [[Північна сторона (Севастополь)|Північній стороні]], на вулиці Челюскінців, у парку Учкуївка. <br/>({{coord|44|38|19.55|N|33|32|29.80|E}}).
* Одна в Севастополі на Північній стороні, на вулиці Челюскінців, у парку Учкуївка.<br/>({{coord|44|38|19.55|N|33|32|29.80|E}}).
* Інша&nbsp;— в [[Бахчисарай|Бахчисараї]] поруч з [[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханським палацом]]. Бахчисарайська миля являє собою прямокутну в плані основу (близько 1,2 х 1,2 м) висотою близько 1&nbsp;м, на якій встановлена ​​колона. Остання є ніби нижньою частиною класичної колони тосканського ордеру. У верхній частині колони&nbsp;— шестигранний потовщення, на двох площинах якого вирубані написи російською і татарською мовами: ''«Блаженной памяти Императрица Екатерина II изволила быть в Бакчисарае в 1787 году мая 14»'' (західний фасад). На північно-західному фасаді текст виконаний арабською в'яззю (6 рядків). Це була єдина миля, увінчана в XIX&nbsp;ст. двоголовим металевим орлом. Спочатку він був встановлений над порталом, так званих, Залізних дверей [[Бахчисарайський палац|Бахчисарайського палацу]]. Після 1917 року герб було демонтовано. <br/>({{coord|44|44|56.78|N|33|52|56.31|E}}).
* Інша — в Бахчисараї поруч з Ханським палацом. Бахчисарайська миля являє собою прямокутну в плані основу (близько 1,2 х 1,2 м) висотою близько 1 м, на якій встановлена ​​колона. Остання є ніби нижньою частиною класичної колони тосканського ордеру. У верхній частині колони — шестигранний потовщення, на двох площинах якого вирубані написи російською і татарською мовами: «Блаженной памяти Императрица Екатерина II изволила быть в Бакчисарае в 1787 году мая 14» (західний фасад). На північно-західному фасаді текст виконаний арабською в'яззю (6 рядків). Це була єдина миля, увінчана в XIX ст. двоголовим металевим орлом. Спочатку він був встановлений над порталом, так званих, Залізних дверей Бахчисарайського палацу. Після 1917 року герб було демонтовано. <br/>({{coord|44|44|56.78|N|33|52|56.31|E}}).
* Третя&nbsp;— на трасі {{Автошлях Н|06}} [[Сімферополь]]&nbsp;[[Севастополь]], на повороті не доїжджаючи 1&nbsp;км до с. Севастянівка. Відома у місцевих жителів також під назвою «Катькин камінь». Матеріал&nbsp;— тесані блоки каменю-вапняку (мабуть, з бодракського кар'єру) на вапняному розчині. Побілена в білий колір. Загальна висота милі&nbsp;— 3,8&nbsp;м. Умовно вона складається з двох різнохарактерних частин: майже кубічної нижньої частини і колоноподібної верхньої. Нижня частина&nbsp;— квадратна в плані (1,25 х 1,25 м), з триступінчастим невеликим цоколем. Верхня частина кубоподібного об'єму оперізується по периметру поличкою з викружкою. Друга частина, що увінчує, складається з фрагмента тосканської колони (плита, вал, поличка і вельми укорочений фуст). Фуст&nbsp;— діаметром 0,84&nbsp;м, у верхній частині має нетрадиційне потовщення&nbsp;— шестигранний, в плані, об'єм, площини якого, що сполучаються, розчленовані вертикальними жолобками. Розмір кожної площини&nbsp;— 0,48×0,82&nbsp;м. <br/>({{coord|44|48|57.71|N|33|56|48.31|E}}).  
* Третя — на трасі Шаблон:Автошлях Н Сімферополь — Севастополь, на повороті не доїжджаючи 1 км до с. Севастянівка. Відома у місцевих жителів також під назвою «Катькин камінь». Матеріал — тесані блоки каменю-вапняку (мабуть, з бодракського кар'єру) на вапняному розчині. Побілена в білий колір. Загальна висота милі — 3,8 м. Умовно вона складається з двох різнохарактерних частин: майже кубічної нижньої частини і колоноподібної верхньої. Нижня частина — квадратна в плані (1,25 х 1,25 м), з триступінчастим невеликим цоколем. Верхня частина кубоподібного об'єму оперізується по периметру поличкою з викружкою. Друга частина, що увінчує, складається з фрагмента тосканської колони (плита, вал, поличка і вельми укорочений фуст). Фуст — діаметром 0,84 м, у верхній частині має нетрадиційне потовщення — шестигранний, в плані, об'єм, площини якого, що сполучаються, розчленовані вертикальними жолобками. Розмір кожної площини — 0,48×0,82 м.<br/>({{coord|44|48|57.71|N|33|56|48.31|E}}).  
* Четверта&nbsp;— миля, розташовувалася між селами [[Насипне]] і [[Первомайське (Кіровський район)|Первомайське]], при повороті на [[Відважне|село Відважне]], була зруйнована в 1998 році. Тоді ж шматки милі перевезли у двір краєзнавчого музею в [[Старий Крим|Старому Криму]]. Співробітники музею заново «зібрали» милю, і тепер вона у відреставрованому вигляді зберігається у дворі музею. 10 травня 2010 року на трасі [[Сімферополь]]&nbsp;[[Феодосія]] на повороті в село Відважне встановлено пам'ятний знак у вигляді катерининської милі. <br/>({{coord|45|01|45|N|35|05|19|E}}).
* Четверта — миля, розташовувалася між селами Насипне і Первомайське, при повороті на село Відважне, була зруйнована в 1998 році. Тоді ж шматки милі перевезли у двір краєзнавчого музею в Старому Криму. Співробітники музею заново «зібрали» милю, і тепер вона у відреставрованому вигляді зберігається у дворі музею. 10 травня 2010 року на трасі Сімферополь — Феодосія на повороті в село Відважне встановлено пам'ятний знак у вигляді катерининської милі <br/>({{coord|45|01|45|N|35|05|19|E}}).
* П'ята&nbsp;— на 29-му км шосе [[Сімферополь]]&nbsp;[[Феодосія]] (біля села Квіткове). Була відновлена 12.07.2012. Це [[Історична реконструкція|реконструкція]] на старому постаменті по типу інших збережених в Криму знаків. <br/>({{coord|45|03|53.30|N|34|25|40.80|E}})<br/>
* П'ята — на 29-му км шосе Сімферополь — Феодосія (біля села Квіткове). Була відновлена 12.07.2012. Це реконструкція на старому постаменті по типу інших збережених в Криму знаків. <br/>({{coord|45|03|53.30|N|34|25|40.80|E}})<br/>
* Шоста&nbsp;— знаходиться на території військового полігону на північ від гори [[Агармиш]] на місці старої дороги в Карасубазар. Вона збереглася добре.<br/>{{coord|45.072597|35.072077}}
* Шоста&nbsp;— знаходиться на території військового полігону на північ від гори [[Агармиш]] на місці старої дороги в Карасубазар. Вона збереглася добре.<br/>{{coord|45.072597|35.072077}}


На території [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] збереглися лише дві «милі»:
На території Дніпропетровської області збереглися лише дві «милі»:
* Одна в [[Дніпро (місто)|Дніпрі]]&nbsp;— в центрі міста на [[Соборна площа (Дніпро)|Соборній площі]];
* Інша&nbsp;— в селі [[Волоське (Дніпровський район)|Волоське]] [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровського району]] (частково зруйнована).


На території [[Херсонська область|Херсонської області]]:
* Одна в Дніпрі — в центрі міста на Соборній площі;
* Одна миля&nbsp;— біля села [[Осокорівка (Нововоронцовський район)|Осокорівка]] в [[Нововоронцовський район|Нововоронцовському районі]]. <br/>({{coord|47|27|00.2|N|33|52|28.4|E}}).
* Інша — в селі Волоське Дніпровського району (частково зруйнована).
 
На території Херсонської області:
 
* Одна миля — біля села Осокорівка в Нововоронцовському районі. <br/>({{coord|47|27|00.2|N|33|52|28.4|E}}).


== Світлини ==
== Світлини ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Катерининська миля у Севастополі.jpg|Катеринівська миля у [[Севастополь|Севастополі]]
Файл:Катерининська миля у Севастополі.jpg|Катеринівська миля у Севастополі
Файл:Екатерининская миля.jpg|Катеринівська миля в [[Бахчисарай|Бахчисараї]]
Файл:Екатерининская миля.jpg|Катеринівська миля в Бахчисараї
Файл:Milja P1040387.jpg|Катеринівська миля в [[Старий Крим|Старому Криму]]
Файл:Milja P1040387.jpg|Катеринівська миля в [[Старий Крим|Старому Криму]]
Файл:Екатерининская миля возле села Цветочное до реконструкции.jpg|Залишки Катеринiвської милі біля села Квіткове, від неї залишався один постамент (липень 2011)
Файл:Екатерининская миля возле села Цветочное до реконструкции.jpg|Залишки Катеринiвської милі біля села Квіткове, від неї залишався один постамент (липень 2011)
Файл:Екатерининская миля возле села Цветочное после реконструкции.jpg|Катеринiвська миля біля села Квіткове, що була реконструйована за зразком збережених в Криму миль (2012)
Файл:Екатерининская миля возле села Цветочное после реконструкции.jpg|Катеринiвська миля біля села Квіткове, що була реконструйована за зразком збережених в Криму миль (2012)
Файл:Екатерининская миля на Старокрымском полигоне.jpg|Катеринiвська миля на старокримському військовому полігоні<ref>{{Cite web |url=http://krymology.info/index.php/Файл%3AМиля_старый_крым_полигон_.JPG |title=Екатерининская миля |accessdate=27 березня 2022 |archive-date=18 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190518061717/http://krymology.info/index.php/Файл:Миля_старый_крым_полигон_.JPG }}</ref>
Файл:Екатерининская миля на Старокрымском полигоне.jpg|Катеринiвська миля на старокримському військовому полігоні
Файл:Миля.jpg|Катеринівська миля в [[Дніпро (місто)|Дніпрі]]
Файл:Миля.jpg|Катеринівська миля в [[Дніпро (місто)|Дніпрі]]
Файл:Волосское екатерининская миля.jpg|Катеринiвська миля бiля села [[Волоське (Дніпровський район)|Волоське]] на [[Дніпропетровська область|Днiпропетровщинi]]
Файл:Волосское екатерининская миля.jpg|Катеринiвська миля бiля села Волоське на Днiпропетровщинi
</gallery>
</gallery>
== Примітки ==
{{примітки}}


== Література ==
== Література ==
Рядок 59: Рядок 58:
* Известия Таврической учетной архивной комиссии (ИТУАК).&nbsp;— 1887, №&nbsp;2, 3; 1888, №&nbsp;6; 1891, №&nbsp;11, 13; 1892, №&nbsp;17; 1903, №&nbsp;35.
* Известия Таврической учетной архивной комиссии (ИТУАК).&nbsp;— 1887, №&nbsp;2, 3; 1888, №&nbsp;6; 1891, №&nbsp;11, 13; 1892, №&nbsp;17; 1903, №&nbsp;35.
* Кеппен П. О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических.&nbsp;— СПб.: 1837.
* Кеппен П. О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических.&nbsp;— СПб.: 1837.
* [https://web.archive.org/web/20141221171822/http://realnest.com.ua/information/articles/181 Катерининська миля&nbsp;— свідок подорожі імператриці]
 


[[Категорія:Пам'ятки України]]
[[Категорія:Пам'ятки України]]
[[Категорія:Подорож Катерини II до Криму]]

Поточна версія на 23:10, 18 серпня 2025

Екатерининская миля на Старокрымском полигоне.jpg

Катеринівська миля — пам'ятки історії та архітектури, дорожні знаки, побудовані в 1784–1787 роках на передбачуваному шляху проходження російської імператриці Катерини II. Символ окупації Криму Російською імперією.

Історія спорудження

У 1787 році відбулася поїздка Катерини II до Криму. Цей захід переслідував насамперед геополітичну мету. Влада Росії бажала продемонструвати своїм політичним опонентам в Європі і Азії «незаперечні права» на включення Криму та інших територій Південної України до складу імперії.

У 1784 році розпочалося будівництво траси з Санкт-Петербурга в Тавриду. Проєкт передбачав не лише шосейну дорогу, але і шляхові палаци, павільйони, станції, стайні, мости, тріумфальні арки, а також своєрідні десятиверстові знаки. Вони не мали аналогів в історії дорожнього будівництва в Російській імперії, і після поїздки Катерини II до Криму стали називатися Катеринівськими милями.

Ініціатором встановлення цих знаків, мабуть, був правитель Таврійської області Василь Васильович Нечуй-Коховський. Його пропозиція князю Григорію Олександровичу Потьомкіну була схвалена і Катеринославський і Таврійський генерал-губернатор, князь Г. А. Потьомкін дав у вересні 1784 розпорядження про будівництво миль (дорожніх знаків). Він же затверджував малюнки звичайних верстових і десятиверстових знаків. Вважають, що милі в Криму споруджувалися за проєктом архітектора Івана Старова. До теперішнього часу збереглися тільки «милі» (десятиверстові). Про верстові стовпи інформації немає.

«Катеринівські милі», висловлюючись сучасною мовою, були типовими. Милі, які знаходяться в Криму являють собою нижню частину колони тосканського ордеру з шестигранним перехопленням посередині і конусоподібним завершенням, встановлену на квадратному в плані постаменті. Споруджувалися вони з блоків білого каменю-вапняку (бодракських, інкерманських та інших каменоломень). Загальна висота — близько 3,5 м. Діаметр фусту колони — близько 0,8 м. Основа у верхній частині по периметру вінчається профільованим карнизом. Добре підігнані, тесані, кам'яні блоки складені на вапняному розчині.

Первісна кількість миль невідома, але якщо врахувати, що шлях прямування імператриці становив не менше 550 миль, то їх повинно було бути близько 55 одиниць.

Виготовленням та встановленням «миль» за маршрутами Бериславль — Перекоп — Ак-Мечеть і Севастополь — Бахчисарай — Ак-Мечеть — Карасубазар — Феодосія керував В. В. Нечуй-Коховський. Виготовляли їх, як і версти, в Криму.

Три дорожніх знаки, що від Дніпра до Берислава, відрізняються за зовнішнім виглядом від тих, що знаходяться в Криму. Історія їх встановлення невідома, але можна припустити, що їх також встановили під час підготовки дороги до подорожі Катерини II.

Доля пам'ятників

На початку 30-х рр. XIX ст. в Криму було зареєстровано 12 Катеринівських миль. У радянський час їх велика частина, як «символи царизму», була знищена.

Сучасний стан

До теперішнього часу повністю або частково збереглося шість Катеринівських миль в Криму, дві на території Дніпропетровської області і одна в Херсонській області.

У Криму:

  • Одна в Севастополі на Північній стороні, на вулиці Челюскінців, у парку Учкуївка.
    (44°38′19.55″ с. ш. 33°32′29.8″ в. д. / 44.638764° с. ш. 33.541611° в. д. (G) (O)).
  • Інша — в Бахчисараї поруч з Ханським палацом. Бахчисарайська миля являє собою прямокутну в плані основу (близько 1,2 х 1,2 м) висотою близько 1 м, на якій встановлена ​​колона. Остання є ніби нижньою частиною класичної колони тосканського ордеру. У верхній частині колони — шестигранний потовщення, на двох площинах якого вирубані написи російською і татарською мовами: «Блаженной памяти Императрица Екатерина II изволила быть в Бакчисарае в 1787 году мая 14» (західний фасад). На північно-західному фасаді текст виконаний арабською в'яззю (6 рядків). Це була єдина миля, увінчана в XIX ст. двоголовим металевим орлом. Спочатку він був встановлений над порталом, так званих, Залізних дверей Бахчисарайського палацу. Після 1917 року герб було демонтовано.
    (44°44′56.78″ с. ш. 33°52′56.31″ в. д. / 44.749106° с. ш. 33.882308° в. д. (G) (O)).
  • Третя — на трасі Шаблон:Автошлях Н Сімферополь — Севастополь, на повороті не доїжджаючи 1 км до с. Севастянівка. Відома у місцевих жителів також під назвою «Катькин камінь». Матеріал — тесані блоки каменю-вапняку (мабуть, з бодракського кар'єру) на вапняному розчині. Побілена в білий колір. Загальна висота милі — 3,8 м. Умовно вона складається з двох різнохарактерних частин: майже кубічної нижньої частини і колоноподібної верхньої. Нижня частина — квадратна в плані (1,25 х 1,25 м), з триступінчастим невеликим цоколем. Верхня частина кубоподібного об'єму оперізується по периметру поличкою з викружкою. Друга частина, що увінчує, складається з фрагмента тосканської колони (плита, вал, поличка і вельми укорочений фуст). Фуст — діаметром 0,84 м, у верхній частині має нетрадиційне потовщення — шестигранний, в плані, об'єм, площини якого, що сполучаються, розчленовані вертикальними жолобками. Розмір кожної площини — 0,48×0,82 м.
    (44°48′57.71″ с. ш. 33°56′48.31″ в. д. / 44.816031° с. ш. 33.946753° в. д. (G) (O)).
  • Четверта — миля, розташовувалася між селами Насипне і Первомайське, при повороті на село Відважне, була зруйнована в 1998 році. Тоді ж шматки милі перевезли у двір краєзнавчого музею в Старому Криму. Співробітники музею заново «зібрали» милю, і тепер вона у відреставрованому вигляді зберігається у дворі музею. 10 травня 2010 року на трасі Сімферополь — Феодосія на повороті в село Відважне встановлено пам'ятний знак у вигляді катерининської милі
    (45°01′45″ с. ш. 35°05′19″ в. д. / 45.029167° с. ш. 35.088611° в. д. (G) (O)).
  • П'ята — на 29-му км шосе Сімферополь — Феодосія (біля села Квіткове). Була відновлена 12.07.2012. Це реконструкція на старому постаменті по типу інших збережених в Криму знаків.
    (45°03′53.3″ с. ш. 34°25′40.8″ в. д. / 45.064806° с. ш. 34.428° в. д. (G) (O))
  • Шоста — знаходиться на території військового полігону на північ від гори Агармиш на місці старої дороги в Карасубазар. Вона збереглася добре.
    45°04′21.34″ с. ш. 35°04′19.47″ в. д. / 45.072597, 35.072077 (G) (O)

На території Дніпропетровської області збереглися лише дві «милі»:

  • Одна в Дніпрі — в центрі міста на Соборній площі;
  • Інша — в селі Волоське Дніпровського району (частково зруйнована).

На території Херсонської області:

Світлини

Література

  • Пам'ятники містобудування та архітектури Української РСР. — Київ: Будівельник, 1983—1986. — Том 2. — С. 264.
  • Записки Одесского общества истории и древностей (ЗООИиД). — 1877, т. Х; 1889, т. XV.
  • Известия Таврической учетной архивной комиссии (ИТУАК). — 1887, № 2, 3; 1888, № 6; 1891, № 11, 13; 1892, № 17; 1903, № 35.
  • Кеппен П. О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических. — СПб.: 1837.