Ходирєва — Хоста: відмінності між версіями

Матеріал з Енциклопедія Ходирєвих
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: {{Основна стаття|Ходирєви — Сочі}} Категорія:ХодирєваКатегорія:Хоста)
 
 
(Не показано 18 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[File:Ходирєва — Хоста.jpg|300px|thumb|right|Мис Видний, липень 1990 року]]
{{Основна стаття|Ходирєви — Сочі}}
{{Основна стаття|Ходирєви — Сочі}}


'''Хо́ста''' (абх. Ҳәаҧсҭа — «кабання ущелина», адыг. Хъопс — «кабанья річка») — мікрорайон у муніципальному освіті місто-курорт Сочі. Адміністративний центр Хостинського району Великого Сочі.
Міські квартали Хости розташовані по обидва береги річки Хоста, біля її впадання в Чорне море в бухті Тихая, біля мису Видного. Діє залізнична станція Хоста.
== Ходирєва — Хоста ==
Іра відпочивала в Хості в будинку творчості художників з Юлею Соловйовою двічі: у червні 1991 року та у липні 1992 року<ref>1992 року Юля не змогла відпочити весь термін, тому останній тиждень я був там замість неї</ref>
За цей час відвідали сочинський дендропарк, місцеві околиці та шалений сочинський ринок, де вперше скуштували сир сулугуні (сулгун), який потім узяли додому в Енергодар. Знайшли собі самотнє місце на річці Хоста, куди вранці ходили купатися.
У 92 році Михайло Копитін<ref>чудовий масажист та голкотерапевт, який знає кілька мов</ref> вже не працював у будинку відпочинку, тому на масажі та голкотерапію ми їздили в якесь інше місце.
== Примітки ==
[[Категорія:Ходирєва]][[Категорія:Хоста]]
[[Категорія:Ходирєва]][[Категорія:Хоста]]

Поточна версія на 08:29, 10 червня 2025

Мис Видний, липень 1990 року

Докладніше: Ходирєви — Сочі.

Хо́ста (абх. Ҳәаҧсҭа — «кабання ущелина», адыг. Хъопс — «кабанья річка») — мікрорайон у муніципальному освіті місто-курорт Сочі. Адміністративний центр Хостинського району Великого Сочі.

Міські квартали Хости розташовані по обидва береги річки Хоста, біля її впадання в Чорне море в бухті Тихая, біля мису Видного. Діє залізнична станція Хоста.

Ходирєва — Хоста

Іра відпочивала в Хості в будинку творчості художників з Юлею Соловйовою двічі: у червні 1991 року та у липні 1992 року[1]

За цей час відвідали сочинський дендропарк, місцеві околиці та шалений сочинський ринок, де вперше скуштували сир сулугуні (сулгун), який потім узяли додому в Енергодар. Знайшли собі самотнє місце на річці Хоста, куди вранці ходили купатися.

У 92 році Михайло Копитін[2] вже не працював у будинку відпочинку, тому на масажі та голкотерапію ми їздили в якесь інше місце.

Примітки

  1. 1992 року Юля не змогла відпочити весь термін, тому останній тиждень я був там замість неї
  2. чудовий масажист та голкотерапевт, який знає кілька мов