Ходирєва — Хоста: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[File:Ходирєва — Хоста.jpg|300px|thumb|right|Мис Видний, липень | [[File:Ходирєва — Хоста.jpg|300px|thumb|right|Мис Видний, липень 1990 року]] | ||
{{Основна стаття|Ходирєви — Сочі}} | {{Основна стаття|Ходирєви — Сочі}} | ||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Міські квартали Хости розташовані по обидва береги річки Хоста, біля її впадання в Чорне море в бухті Тихая, біля мису Видного. Діє залізнична станція Хоста. | Міські квартали Хости розташовані по обидва береги річки Хоста, біля її впадання в Чорне море в бухті Тихая, біля мису Видного. Діє залізнична станція Хоста. | ||
== Ходирєва — Хоста == | == Ходирєва — Хоста == | ||
Іра відпочивала в Хості в будинку творчості художників з Юлею Соловйовою двічі: у липні | Іра відпочивала в Хості в будинку творчості художників з Юлею Соловйовою двічі: у липні 1990 року та 1992<ref>також імовірно у липні-серпні</ref><ref>1991 року Юля не змогла відпочити весь термін, тому останній тиждень я був там замість неї</ref> року. | ||
За цей час відвідали сочинський дендропарк, місцеві околиці та шалений сочинський ринок, де вперше скуштували сир сулугуні (сулгун), який потім узяли додому в Енергодар. Знайшли собі самотнє місце на річці Хоста, куди вранці ходили купатися. | За цей час відвідали сочинський дендропарк, місцеві околиці та шалений сочинський ринок, де вперше скуштували сир сулугуні (сулгун), який потім узяли додому в Енергодар. Знайшли собі самотнє місце на річці Хоста, куди вранці ходили купатися. | ||
Версія за 11:21, 22 травня 2023
Докладніше: Ходирєви — Сочі.
Хо́ста (абх. Ҳәаҧсҭа — «кабання ущелина», адыг. Хъопс — «кабанья річка») — мікрорайон у муніципальному освіті місто-курорт Сочі. Адміністративний центр Хостинського району Великого Сочі.
Міські квартали Хости розташовані по обидва береги річки Хоста, біля її впадання в Чорне море в бухті Тихая, біля мису Видного. Діє залізнична станція Хоста.
Ходирєва — Хоста
Іра відпочивала в Хості в будинку творчості художників з Юлею Соловйовою двічі: у липні 1990 року та 1992[1][2] року.
За цей час відвідали сочинський дендропарк, місцеві околиці та шалений сочинський ринок, де вперше скуштували сир сулугуні (сулгун), який потім узяли додому в Енергодар. Знайшли собі самотнє місце на річці Хоста, куди вранці ходили купатися.
У 91 році Михайло Копитін[3] вже не працював у будинку відпочинку, тому на масажі та голкотерапію ми їздили в якесь інше місце.