Ходирєв Михайло Федорович - Історія редагувань

Володимир Ходирєв в 15:29, 21 лютого 2026

2026-02-21T15:29:38Z

← Попередня версія		Версія за 17:29, 21 лютого 2026
Рядок 13:		Рядок 13:
	'''Ходирєв Михайло Федорович'''<ref>фотографія 29 серпня 1954 року</ref> — машиніст паровоза, секретар партосередку в депо Шлакова.		'''Ходирєв Михайло Федорович'''<ref>фотографія 29 серпня 1954 року</ref> — машиніст паровоза, секретар партосередку в депо Шлакова.

	Батько Ходирєв, Федір Ілліч. Брат Ходирєв Дмитро Федорович (26.10.1893-02.02.1962). Дружина Катерина ~~ТимофіївнаДіти~~		Батько Ходирєв, Федір Ілліч. Брат Ходирєв Дмитро Федорович (26.10.1893-02.02.1962). Дружина Катерина Тимофіївна. Діти Ніна, Галина, [[Ходирєв Борис Михайлович\|Борис]], [[Ходирєв Герман Михайлович\|Герман]] та Нонна.
	== Біографія ==		== Біографія ==
	Народився у селі Мухіно Вятської губернії 1891 року.		Народився у селі Мухіно Вятської губернії 1891 року.

Володимир Ходирєв в 15:27, 21 лютого 2026

2026-02-21T15:27:47Z

← Попередня версія		Версія за 17:27, 21 лютого 2026
Рядок 12:		Рядок 12:
	}}		}}
	'''Ходирєв Михайло Федорович'''<ref>фотографія 29 серпня 1954 року</ref> — машиніст паровоза, секретар партосередку в депо Шлакова.		'''Ходирєв Михайло Федорович'''<ref>фотографія 29 серпня 1954 року</ref> — машиніст паровоза, секретар партосередку в депо Шлакова.

			Батько Ходирєв, Федір Ілліч. Брат Ходирєв Дмитро Федорович (26.10.1893-02.02.1962). Дружина Катерина ТимофіївнаДіти
	== Біографія ==		== Біографія ==
	Народився у селі Мухіно Вятської губернії 1891 року. ~~Батько Ходирєв, Федір Ілліч. Брат Ходирєв Дмитро Федорович (26.10.1893-02.02.1962)~~		Народився у селі Мухіно Вятської губернії 1891 року.

	У Першу світову та Громадянську війни був машиністом бронепоїздів. Зокрема «Червоного бронепоїзда №2».		У Першу світову та Громадянську війни був машиністом бронепоїздів. Зокрема «Червоного бронепоїзда №2».

Володимир Ходирєв в 15:23, 21 лютого 2026

2026-02-21T15:23:06Z

← Попередня версія		Версія за 17:23, 21 лютого 2026
Рядок 29:		Рядок 29:
	Михайло Федорович був дуже впливовою людиною в депо та на станції Шлакова. Коли для залізничників почали будувати так звані "фінські будинки", він виклопотав для Германа один з десяти будинків, що будуються.		Михайло Федорович був дуже впливовою людиною в депо та на станції Шлакова. Коли для залізничників почали будувати так звані "фінські будинки", він виклопотав для Германа один з десяти будинків, що будуються.

	Ольга Тимофіївна розповідала: <blockquote>"...свекор був суворим, але справедливим чоловіком, високого зросту, сухорлявий<ref>жилистий</ref>, з дореволюційними замашками, синів (Бориса та Германа) чхвостив "мама не горюй" хоча вони вже й самі мужики були. А мене (Ольгу) все захистити хотів. Завжди питав, чи не ображає Герман і чи допомагає. У [[Ходирєв Володимир Германович\|Володі]] душі не чув, все на нозі його гойдав...</blockquote>		Ольга Тимофіївна розповідала: <blockquote>...свекор був суворим, але справедливим чоловіком, високого зросту, сухорлявий<ref>жилистий</ref>, з дореволюційними замашками, синів (Бориса та Германа) чхвостив "мама не горюй" хоча вони вже й самі мужики були. А мене (Ольгу) все захистити хотів. Завжди питав, чи не ображає Герман і чи допомагає. У [[Ходирєв Володимир Германович\|Володі]] душі не чув, все на нозі його гойдав...</blockquote>
	Зі спогадів Ходирєва Володимира Германовича:		Зі спогадів Ходирєва Володимира Германовича:
	<blockquote>У Солікамську та Березниках у Ходирєва Михайла жили якісь близькі родичі. Коли ми були в гостях у тітки Галі, кілька разів ходили в якісь гості у Солікамську та один раз їздили до Березників. У тітки Галі я був двічі: один раз ми їздили всією сім'єю і один раз їздили з тіткою Нонною, погостювати і поспілкуватися Сашком Саша, син тітки Нонни, був відданий на виховання тітці Галі в Солікамськ. Там він пішов у перший клас і тільки коли він перейшов до сьомого класу його забрали назад до Пісковки.</ref>. Саня плакав коли ми з його мамою від'їжджали назад. </blockquote>		<blockquote>У Солікамську та Березниках у Ходирєва Михайла жили якісь близькі родичі. Коли ми були в гостях у тітки Галі, кілька разів ходили в якісь гості у Солікамську та один раз їздили до Березників. У тітки Галі я був двічі: один раз ми їздили всією сім'єю і один раз їздили з тіткою Нонною, погостювати і поспілкуватися Сашком Саша, син тітки Нонни, був відданий на виховання тітці Галі в Солікамськ. Там він пішов у перший клас і тільки коли він перейшов до сьомого класу його забрали назад до Пісковки.</ref>. Саня плакав коли ми з його мамою від'їжджали назад. </blockquote>

	==Примітки==		==Примітки==

Володимир Ходирєв в 15:21, 21 лютого 2026

2026-02-21T15:21:22Z

← Попередня версія		Версія за 17:21, 21 лютого 2026
Рядок 19:		Рядок 19:
	[[Ходирєва Катерина Тимофіївна\|Катерина]]і Михайло зустрілися у Зуївці<ref>Не пізніше 1913 року, оскільки достеменно відомо що Ніна та Галина старші сестри, а Борис народився 1916 року.</ref>. Катерина намагалася дістатися свого маєтку в селі Косине, а машиніст Михайло зі своїм бронепоїздом був у Зуївці на ремонті. У результаті Катерина стала бойовою супутницею Михайла і також оселилася на бронепоїзді. Бронепоїзд брав участь у боях у Вятському та Пермському краях. Відомий факт, що бронепоїзд, машиністом якого був Михайло, був розбитий десь у Пермському краї і за машиністами був організований спеціальний червоний загін, щоб вивести їх з території білих<ref>Машиністи паровозів були в Червоній армії на вагу золота. Про це говорить і швидка демобілізація Ходирєва Германа під час Другої світової війни</ref>.		[[Ходирєва Катерина Тимофіївна\|Катерина]]і Михайло зустрілися у Зуївці<ref>Не пізніше 1913 року, оскільки достеменно відомо що Ніна та Галина старші сестри, а Борис народився 1916 року.</ref>. Катерина намагалася дістатися свого маєтку в селі Косине, а машиніст Михайло зі своїм бронепоїздом був у Зуївці на ремонті. У результаті Катерина стала бойовою супутницею Михайла і також оселилася на бронепоїзді. Бронепоїзд брав участь у боях у Вятському та Пермському краях. Відомий факт, що бронепоїзд, машиністом якого був Михайло, був розбитий десь у Пермському краї і за машиністами був організований спеціальний червоний загін, щоб вивести їх з території білих<ref>Машиністи паровозів були в Червоній армії на вагу золота. Про це говорить і швидка демобілізація Ходирєва Германа під час Другої світової війни</ref>.

	Після Громадянської війни жили спочатку в десь у Пермському краї (імовірно в Солікамську, тому що Галина народилася в Солікамську), потім перебралися в Перм (у Пермі народився Борис). За це говорить той факт, що у в'ятських Ходирових було багато родичів під Солікамськом. І Михайло з Катериною досить часто бували там у гостях, та й своє сімейне життя вони починали десь під Солікамськом~~. (прим.~~ Вільва знаходилася за 20 км від Солікамська і за 20 км від села Баяндіна.), потім у Зуївку, Кіровській області (тут народилися Герман і Нонна).		Після Громадянської війни жили спочатку в десь у Пермському краї<ref>імовірно в Солікамську, тому що Галина народилася в Солікамську</ref>, потім перебралися в Перм (у Пермі народився Борис). За це говорить той факт, що у в'ятських Ходирових було багато родичів під Солікамськом. І Михайло з Катериною досить часто бували там у гостях, та й своє сімейне життя вони починали десь під Солікамськом<ref>Вільва знаходилася за 20 км від Солікамська і за 20 км від села Баяндіна</ref>, потім у Зуївку, Кіровській області<ref>тут народилися Герман і Нонна</ref>.

	Перед Фінською війною Михайла Федоровича перевели до депо станції Шлакова (смт Пісківка). Ніна та Галина на той час уже вийшли заміж. Ніна з чоловіком поїхали до Москви, а Галина повернулася до Солікамська, де вийшла заміж. Обидві прожили у цих містах нікуди не їдучи. Галина дуже часто приїжджала до Пісківки, так само як і пісківські родичі часто їздили в гості до Солікамська.		Перед Фінською війною Михайла Федоровича перевели до депо станції Шлакова смт Пісківка. Ніна та Галина на той час уже вийшли заміж. Ніна з чоловіком поїхали до Москви, а Галина повернулася до Солікамська, де вийшла заміж. Обидві прожили у цих містах нікуди не їдучи. Галина дуже часто приїжджала до Пісківки, так само як і пісківські родичі часто їздили в гості до Солікамська.

	Борис, [[Ходирєв Герман Михайлович\|Герман]] та Нонна влаштувалися у Пісківці.		Борис, [[Ходирєв Герман Михайлович\|Герман]] та Нонна влаштувалися у Пісківці.

	Після війни був секретарем партійного осередку рухомого складу ~~(локомотивники~~: машиністи, помічники машиністів та качегари).		Після війни був секретарем партійного осередку рухомого складу. Локомотивники: машиністи, помічники машиністів та качегари.

	Михайло Федорович був дуже впливовою людиною в депо та на станції Шлакова. Коли для залізничників почали будувати так звані "фінські будинки", він виклопотав для Германа один з десяти будинків, що будуються.		Михайло Федорович був дуже впливовою людиною в депо та на станції Шлакова. Коли для залізничників почали будувати так звані "фінські будинки", він виклопотав для Германа один з десяти будинків, що будуються.

	Ольга Тимофіївна розповідала: <blockquote>"...свекор був суворим, але справедливим чоловіком, високого зросту, сухорлявий (жилистий), з дореволюційними замашками, синів (Бориса та Германа) чхвостив "мама не горюй" хоча вони вже й самі мужики були. А мене (Ольгу) все захистити хотів. Завжди питав, чи не ображає Герман і чи допомагає. У [[Ходирєв Володимир Германович\|Володі]] душі не чув, все на нозі його гойдав...</blockquote>		Ольга Тимофіївна розповідала: <blockquote>"...свекор був суворим, але справедливим чоловіком, високого зросту, сухорлявий<ref>жилистий</ref>, з дореволюційними замашками, синів (Бориса та Германа) чхвостив "мама не горюй" хоча вони вже й самі мужики були. А мене (Ольгу) все захистити хотів. Завжди питав, чи не ображає Герман і чи допомагає. У [[Ходирєв Володимир Германович\|Володі]] душі не чув, все на нозі його гойдав...</blockquote>
	Зі спогадів Ходирєва Володимира Германовича:		Зі спогадів Ходирєва Володимира Германовича:
	<blockquote>У Солікамську та Березниках у Ходирєва Михайла жили якісь близькі родичі. Коли ми були в гостях у тітки Галі, кілька разів ходили в якісь гості у Солікамську та один раз їздили до Березників. У тітки Галі я був двічі: один раз ми їздили всією сім'єю і один раз їздили з тіткою Нонною, погостювати і поспілкуватися Сашком Саша, син тітки Нонни, був відданий на виховання тітці Галі в Солікамськ. Там він пішов у перший клас і тільки коли він перейшов до сьомого класу його забрали назад до Пісковки.</ref>. Саня плакав коли ми з його мамою від'їжджали назад. </blockquote>		<blockquote>У Солікамську та Березниках у Ходирєва Михайла жили якісь близькі родичі. Коли ми були в гостях у тітки Галі, кілька разів ходили в якісь гості у Солікамську та один раз їздили до Березників. У тітки Галі я був двічі: один раз ми їздили всією сім'єю і один раз їздили з тіткою Нонною, погостювати і поспілкуватися Сашком Саша, син тітки Нонни, був відданий на виховання тітці Галі в Солікамськ. Там він пішов у перший клас і тільки коли він перейшов до сьомого класу його забрали назад до Пісковки.</ref>. Саня плакав коли ми з його мамою від'їжджали назад. </blockquote>

	==Примітки==		==Примітки==

Володимир Ходирєв: /* Біографія */

2026-02-21T15:13:31Z

Біографія

← Попередня версія		Версія за 17:13, 21 лютого 2026
Рядок 17:		Рядок 17:
	У Першу світову та Громадянську війни був машиністом бронепоїздів. Зокрема «Червоного бронепоїзда №2».		У Першу світову та Громадянську війни був машиністом бронепоїздів. Зокрема «Червоного бронепоїзда №2».

	[[Ходирєва Катерина Тимофіївна\|Катерина]]і Михайло зустрілися у Зуївці<ref>Не пізніше 1913 року, оскільки достеменно відомо що Ніна та Галина старші сестри, а Борис народився 1916 року.</ref>. Катерина намагалася дістатися свого маєтку в селі Косине, а машиніст Михайло зі своїм бронепоїздом був у Зуївці на ремонті. У результаті Катерина стала бойовою супутницею Михайла і також оселилася на бронепоїзді. Бронепоїзд брав участь у боях у Вятському та Пермському краях. Відомий факт, що бронепоїзд, машиністом якого був Михайло, був розбитий десь у Пермському краї і за машиністами був організований спеціальний червоний загін, щоб вивести їх з території білих Машиністи паровозів були в Червоній армії на вагу золота. Про це говорить і швидка демобілізація Ходирєва Германа під час Другої світової війни</ref>.		[[Ходирєва Катерина Тимофіївна\|Катерина]]і Михайло зустрілися у Зуївці<ref>Не пізніше 1913 року, оскільки достеменно відомо що Ніна та Галина старші сестри, а Борис народився 1916 року.</ref>. Катерина намагалася дістатися свого маєтку в селі Косине, а машиніст Михайло зі своїм бронепоїздом був у Зуївці на ремонті. У результаті Катерина стала бойовою супутницею Михайла і також оселилася на бронепоїзді. Бронепоїзд брав участь у боях у Вятському та Пермському краях. Відомий факт, що бронепоїзд, машиністом якого був Михайло, був розбитий десь у Пермському краї і за машиністами був організований спеціальний червоний загін, щоб вивести їх з території білих<ref>Машиністи паровозів були в Червоній армії на вагу золота. Про це говорить і швидка демобілізація Ходирєва Германа під час Другої світової війни</ref>.

	Після Громадянської війни жили спочатку в десь у Пермському краї (імовірно в Солікамську, тому що Галина народилася в Солікамську), потім перебралися в Перм (у Пермі народився Борис). За це говорить той факт, що у в'ятських Ходирових було багато родичів під Солікамськом. І Михайло з Катериною досить часто бували там у гостях, та й своє сімейне життя вони починали десь під Солікамськом. (прим. Вільва знаходилася за 20 км від Солікамська і за 20 км від села Баяндіна.), потім у Зуївку, Кіровській області (тут народилися Герман і Нонна).		Після Громадянської війни жили спочатку в десь у Пермському краї (імовірно в Солікамську, тому що Галина народилася в Солікамську), потім перебралися в Перм (у Пермі народився Борис). За це говорить той факт, що у в'ятських Ходирових було багато родичів під Солікамськом. І Михайло з Катериною досить часто бували там у гостях, та й своє сімейне життя вони починали десь під Солікамськом. (прим. Вільва знаходилася за 20 км від Солікамська і за 20 км від села Баяндіна.), потім у Зуївку, Кіровській області (тут народилися Герман і Нонна).

Володимир Ходирєв в 15:11, 21 лютого 2026

2026-02-21T15:11:27Z

← Попередня версія		Версія за 17:11, 21 лютого 2026
Рядок 13:		Рядок 13:
	'''Ходирєв Михайло Федорович'''<ref>фотографія 29 серпня 1954 року</ref> — машиніст паровоза, секретар партосередку в депо Шлакова.		'''Ходирєв Михайло Федорович'''<ref>фотографія 29 серпня 1954 року</ref> — машиніст паровоза, секретар партосередку в депо Шлакова.
	== Біографія ==		== Біографія ==
	Народився у селі Мухіно Вятської губернії 1891 року. Батько Ходирєв, Федір Ілліч.		Народився у селі Мухіно Вятської губернії 1891 року. Батько Ходирєв, Федір Ілліч. Брат Ходирєв Дмитро Федорович (26.10.1893-02.02.1962)

	~~В Первую мировую и Гражданскую войны был машинистом бронепоездов~~. ~~В частности «Красного бронепоезда № 2»~~.		У Першу світову та Громадянську війни був машиністом бронепоїздів. Зокрема «Червоного бронепоїзда №2».

	[[Ходирєва Катерина Тимофіївна\|~~Екатерина~~]] ~~и Михаил встретились в Зуевке~~<ref>Не ~~позднее~~ 1913 ~~года~~, ~~так как доподлинно известно что Нина и~~ Галина ~~старшие сестры~~, а Борис ~~родился в~~ 1916 ~~году~~.</ref>. Катерина ~~пыталась добраться~~ в ~~свое имение в деревне Косино~~, а ~~машинист Михаил со своим бронепоездом был в Зуевке~~ на ~~ремонте~~. ~~В итоге Екатерина~~ стала ~~боевой спутницей Михаила и тоже поселилась~~ на ~~бронепоезде~~. ~~Бронепоезд принимал участие в~~ боях ~~в Вятском и Пермском~~ краях. ~~Известен~~ факт ~~что бронепоезд~~, ~~машинистом которого был Михаил~~, ~~был разбит где-то в Пермском крае и~~ за ~~машинистами был организован специальный красный отряд~~, ~~чтобы вывести их с территории белых<ref>Машинисты паровозов были~~ в ~~Красной армии~~ на ~~вес~~ золота. ~~Об этом говорит и быстрая демобилизация Ходырева~~ Германа ~~во время Второй мировой войны~~</ref>.		[[Ходирєва Катерина Тимофіївна\|Катерина]]і Михайло зустрілися у Зуївці<ref>Не пізніше 1913 року, оскільки достеменно відомо що Ніна та Галина старші сестри, а Борис народився 1916 року.</ref>. Катерина намагалася дістатися свого маєтку в селі Косине, а машиніст Михайло зі своїм бронепоїздом був у Зуївці на ремонті. У результаті Катерина стала бойовою супутницею Михайла і також оселилася на бронепоїзді. Бронепоїзд брав участь у боях у Вятському та Пермському краях. Відомий факт, що бронепоїзд, машиністом якого був Михайло, був розбитий десь у Пермському краї і за машиністами був організований спеціальний червоний загін, щоб вивести їх з території білих Машиністи паровозів були в Червоній армії на вагу золота. Про це говорить і швидка демобілізація Ходирєва Германа під час Другої світової війни</ref>.

	~~После Гражданской войны~~ жили ~~сначала~~ в ~~где-то в Пермском крае~~ (~~предположительно~~ в ~~Соликамске~~, ~~т.к.~~ Галина ~~родилась~~ в ~~Соликамске~~), ~~затем перебрались~~ в ~~Пермь~~ (~~в Перми родился~~ Борис)<ref>Есть также предположение, что Екатерина и Михаил (или Ходыревы и Баяндины) были знакомы еще до переезда Баяндиных в Вятский край. За ~~это говорит тот~~ факт ~~что~~ у ~~вятских Ходыревых было много родственников~~ в ~~под Соликамском~~. ~~И Михаил с Екатериной довольно~~ часто ~~бывали~~ там в гостях, ~~да и свою семейную жизнь они начинали где-то под Соликамском~~. (прим. ~~Вильва находилась в~~ 20 км ~~от Соликамска и в~~ 20 км ~~от деревни Баяндина~~.)~~</ref>~~, ~~затем в Зуевку~~, ~~Кировской области~~ (~~здесь родились~~ Герман и Нонна).		Після Громадянської війни жили спочатку в десь у Пермському краї (імовірно в Солікамську, тому що Галина народилася в Солікамську), потім перебралися в Перм (у Пермі народився Борис). За це говорить той факт, що у в'ятських Ходирових було багато родичів під Солікамськом. І Михайло з Катериною досить часто бували там у гостях, та й своє сімейне життя вони починали десь під Солікамськом. (прим. Вільва знаходилася за 20 км від Солікамська і за 20 км від села Баяндіна.), потім у Зуївку, Кіровській області (тут народилися Герман і Нонна).

	Перед ~~Финской войной Михаила Фёдоровича~~ перевели в депо ~~станции Шлаковая~~ (~~пгт Песковка~~). ~~Нина и~~ Галина ~~к тому времени~~ уже ~~вышли замуж~~. ~~Нина с мужем уехали в Москву~~, а Галина ~~вернулась в Соликамск~~, ~~где вышла замуж~~. ~~Обе~~ прожили ~~в этих городах никуда~~ не ~~уезжая~~. Галина ~~очень~~ часто ~~приезжала в Песковку~~, ~~равно как и песковские родственники~~ часто ~~ездили в гости~~ в ~~Соликамск~~.		Перед Фінською війною Михайла Федоровича перевели до депо станції Шлакова (смт Пісківка). Ніна та Галина на той час уже вийшли заміж. Ніна з чоловіком поїхали до Москви, а Галина повернулася до Солікамська, де вийшла заміж. Обидві прожили у цих містах нікуди не їдучи. Галина дуже часто приїжджала до Пісківки, так само як і пісківські родичі часто їздили в гості до Солікамська.

	Борис, [[Ходирєв Герман Михайлович\|Герман]] и Нонна ~~обосновались в Песковке~~.		Борис, [[Ходирєв Герман Михайлович\|Герман]] та Нонна влаштувалися у Пісківці.

	~~После войны был~~ секретарем ~~партийной ячейки подвижного состава~~ (~~локомотивщики~~: ~~машинисты~~, ~~помощники машинистов и качегары~~).		Після війни був секретарем партійного осередку рухомого складу (локомотивники: машиністи, помічники машиністів та качегари).

	~~Михаил Фёдорович был очень влиятельным человеком~~ в депо и на ~~станции Шлаковая~~. ~~Когда~~ для ~~железнодорожников стали строить~~ так ~~называемые~~ "~~финские дома~~", ~~он выхлопотал~~ для Германа один из десяти ~~строящихся домов~~.		Михайло Федорович був дуже впливовою людиною в депо та на станції Шлакова. Коли для залізничників почали будувати так звані "фінські будинки", він виклопотав для Германа один з десяти будинків, що будуються.

	Ольга ~~Тимофеевна рассказывала~~: <blockquote>"...свекор ~~был суровым~~, ~~но справедливым мужчиной~~, ~~высокого роста~~, ~~сухощавый~~ (~~жилистый~~), ~~с дореволюционными~~ замашками, ~~сыновей~~ (Бориса и Германа) ~~чихвостил „мама~~ не ~~горюй“ не смотря на то что они уже и сами~~ мужики ~~были~~. А ~~меня~~ (Ольгу) все ~~защитить хотел~~. ~~Всегда спрашивал~~, не ~~обижает ли~~ Герман ~~и помогает ли~~. В [[Ходирєв Володимир Германович\|~~Володе~~]] ~~души~~ не ~~чаял~~, все на ~~ноге его качал~~...</blockquote>		Ольга Тимофіївна розповідала: <blockquote>"...свекор був суворим, але справедливим чоловіком, високого зросту, сухорлявий (жилистий), з дореволюційними замашками, синів (Бориса та Германа) чхвостив "мама не горюй" хоча вони вже й самі мужики були. А мене (Ольгу) все захистити хотів. Завжди питав, чи не ображає Герман і чи допомагає. У [[Ходирєв Володимир Германович\|Володі]] душі не чув, все на нозі його гойдав...</blockquote>
	~~Из воспоминаний Ходырева Владимира~~ Германовича:		Зі спогадів Ходирєва Володимира Германовича:
	<blockquote>~~В Соликамске и~~ Березниках у ~~Ходырева Михаила~~ жили ~~какие-то близкие родственники~~. ~~Когда мы были~~ в гостях у ~~тети Гали~~, ~~несколько раз~~ ходили в ~~какие-то гости в Соликамске и~~ один раз ~~ездили в Березники~~. У ~~тети Гали~~ я ~~был два раза~~: один раз ~~мы ездили всей семьей и~~ один раз ~~ездили с тетей Нонной~~, ~~погостить и пообщаться Сашей<ref>~~Саша, ~~сын тети Нонны~~, ~~был отдан~~ на ~~воспитание тете Гале~~ в ~~Соликамск~~. Там ~~он пошел в первый класс и только когда он перешел в седьмой класс его~~ забрали назад ~~в Песковку~~.</ref>. Саня ~~рыдал на взрыд когда мы с его мамой уезжали~~ назад. </blockquote>		<blockquote>У Солікамську та Березниках у Ходирєва Михайла жили якісь близькі родичі. Коли ми були в гостях у тітки Галі, кілька разів ходили в якісь гості у Солікамську та один раз їздили до Березників. У тітки Галі я був двічі: один раз ми їздили всією сім'єю і один раз їздили з тіткою Нонною, погостювати і поспілкуватися Сашком Саша, син тітки Нонни, був відданий на виховання тітці Галі в Солікамськ. Там він пішов у перший клас і тільки коли він перейшов до сьомого класу його забрали назад до Пісковки.</ref>. Саня плакав коли ми з його мамою від'їжджали назад. </blockquote>

	== ~~Примечания~~ ==		==Примітки==

Володимир Ходирєв в 20:11, 13 серпня 2025

2025-08-13T20:11:02Z

← Попередня версія		Версія за 22:11, 13 серпня 2025
Рядок 29:		Рядок 29:
	Михаил Фёдорович был очень влиятельным человеком в депо и на станции Шлаковая. Когда для железнодорожников стали строить так называемые "финские дома", он выхлопотал для Германа один из десяти строящихся домов.		Михаил Фёдорович был очень влиятельным человеком в депо и на станции Шлаковая. Когда для железнодорожников стали строить так называемые "финские дома", он выхлопотал для Германа один из десяти строящихся домов.

	~~[[Ходырева, Ольга Тимофеевна\|~~Ольга Тимофеевна]] рассказывала: <blockquote>"...свекор был суровым, но справедливым мужчиной, высокого роста, сухощавый (жилистый), с дореволюционными замашками, сыновей (Бориса и ~~[[Ходырев, Герман Михайлович\|~~Германа]]) чихвостил „мама не горюй“ не смотря на то что они уже и сами мужики были. А меня (Ольгу) все защитить хотел. Всегда спрашивал, не обижает ли Герман и помогает ли. В [[Ходирєв Володимир Германович\|Володе]] души не чаял, все на ноге его качал...</blockquote>		Ольга Тимофеевна рассказывала: <blockquote>"...свекор был суровым, но справедливым мужчиной, высокого роста, сухощавый (жилистый), с дореволюционными замашками, сыновей (Бориса и Германа) чихвостил „мама не горюй“ не смотря на то что они уже и сами мужики были. А меня (Ольгу) все защитить хотел. Всегда спрашивал, не обижает ли Герман и помогает ли. В [[Ходирєв Володимир Германович\|Володе]] души не чаял, все на ноге его качал...</blockquote>
	Из воспоминаний Ходырева Владимира Германовича:		Из воспоминаний Ходырева Владимира Германовича:
	<blockquote>В Соликамске и Березниках у Ходырева Михаила жили какие-то близкие родственники. Когда мы были в гостях у тети Гали, несколько раз ходили в какие-то гости в Соликамске и один раз ездили в Березники. У тети Гали я был два раза: один раз мы ездили всей семьей и один раз ездили с тетей Нонной, погостить и пообщаться Сашей<ref>Саша, сын тети Нонны, был отдан на воспитание тете Гале в Соликамск. Там он пошел в первый класс и только когда он перешел в седьмой класс его забрали назад в Песковку.</ref>. Саня рыдал на взрыд когда мы с его мамой уезжали назад. </blockquote>		<blockquote>В Соликамске и Березниках у Ходырева Михаила жили какие-то близкие родственники. Когда мы были в гостях у тети Гали, несколько раз ходили в какие-то гости в Соликамске и один раз ездили в Березники. У тети Гали я был два раза: один раз мы ездили всей семьей и один раз ездили с тетей Нонной, погостить и пообщаться Сашей<ref>Саша, сын тети Нонны, был отдан на воспитание тете Гале в Соликамск. Там он пошел в первый класс и только когда он перешел в седьмой класс его забрали назад в Песковку.</ref>. Саня рыдал на взрыд когда мы с его мамой уезжали назад. </blockquote>

	== Примечания ==		== Примечания ==

Володимир Ходирєв в 19:59, 13 серпня 2025

2025-08-13T19:59:18Z

← Попередня версія		Версія за 21:59, 13 серпня 2025
Рядок 29:		Рядок 29:
	Михаил Фёдорович был очень влиятельным человеком в депо и на станции Шлаковая. Когда для железнодорожников стали строить так называемые "финские дома", он выхлопотал для Германа один из десяти строящихся домов.		Михаил Фёдорович был очень влиятельным человеком в депо и на станции Шлаковая. Когда для железнодорожников стали строить так называемые "финские дома", он выхлопотал для Германа один из десяти строящихся домов.

	[[Ходырева, Ольга Тимофеевна\|Ольга Тимофеевна]] рассказывала: <blockquote>"...свекор был суровым, но справедливым мужчиной, высокого роста, сухощавый (жилистый), с дореволюционными замашками, сыновей (Бориса и [[Ходырев, Герман Михайлович\|Германа]]) чихвостил „мама не горюй“ не смотря на то что они уже и сами мужики были. А меня (Ольгу) все защитить хотел. Всегда спрашивал, не обижает ли Герман и помогает ли. В [[~~Ходырев, Владимир~~ Германович\|Володе]] души не чаял, все на ноге его качал...</blockquote>		[[Ходырева, Ольга Тимофеевна\|Ольга Тимофеевна]] рассказывала: <blockquote>"...свекор был суровым, но справедливым мужчиной, высокого роста, сухощавый (жилистый), с дореволюционными замашками, сыновей (Бориса и [[Ходырев, Герман Михайлович\|Германа]]) чихвостил „мама не горюй“ не смотря на то что они уже и сами мужики были. А меня (Ольгу) все защитить хотел. Всегда спрашивал, не обижает ли Герман и помогает ли. В [[Ходирєв Володимир Германович\|Володе]] души не чаял, все на ноге его качал...</blockquote>
	Из воспоминаний Ходырева Владимира Германовича:		Из воспоминаний Ходырева Владимира Германовича:
	<blockquote>В Соликамске и Березниках у Ходырева Михаила жили какие-то близкие родственники. Когда мы были в гостях у тети Гали, несколько раз ходили в какие-то гости в Соликамске и один раз ездили в Березники. У тети Гали я был два раза: один раз мы ездили всей семьей и один раз ездили с тетей Нонной, погостить и пообщаться Сашей<ref>Саша, сын тети Нонны, был отдан на воспитание тете Гале в Соликамск. Там он пошел в первый класс и только когда он перешел в седьмой класс его забрали назад в Песковку.</ref>. Саня рыдал на взрыд когда мы с его мамой уезжали назад. </blockquote>		<blockquote>В Соликамске и Березниках у Ходырева Михаила жили какие-то близкие родственники. Когда мы были в гостях у тети Гали, несколько раз ходили в какие-то гости в Соликамске и один раз ездили в Березники. У тети Гали я был два раза: один раз мы ездили всей семьей и один раз ездили с тетей Нонной, погостить и пообщаться Сашей<ref>Саша, сын тети Нонны, был отдан на воспитание тете Гале в Соликамск. Там он пошел в первый класс и только когда он перешел в седьмой класс его забрали назад в Песковку.</ref>. Саня рыдал на взрыд когда мы с его мамой уезжали назад. </blockquote>

	== Примечания ==		== Примечания ==

Володимир Ходирєв в 19:53, 13 серпня 2025

2025-08-13T19:53:22Z

← Попередня версія		Версія за 21:53, 13 серпня 2025
Рядок 29:		Рядок 29:
	Михаил Фёдорович был очень влиятельным человеком в депо и на станции Шлаковая. Когда для железнодорожников стали строить так называемые "финские дома", он выхлопотал для Германа один из десяти строящихся домов.		Михаил Фёдорович был очень влиятельным человеком в депо и на станции Шлаковая. Когда для железнодорожников стали строить так называемые "финские дома", он выхлопотал для Германа один из десяти строящихся домов.

	Ольга Тимофеевна рассказывала: <blockquote>"...свекор был суровым, но справедливым мужчиной, высокого роста, сухощавый (жилистый), с дореволюционными замашками, сыновей (Бориса и Германа) чихвостил „мама не горюй“ не смотря на то что они уже и сами мужики были. А меня (Ольгу) все защитить хотел. Всегда спрашивал, не обижает ли Герман и помогает ли. В Володе души не чаял, все на ноге его качал...</blockquote>		[[Ходырева, Ольга Тимофеевна\|Ольга Тимофеевна]] рассказывала: <blockquote>"...свекор был суровым, но справедливым мужчиной, высокого роста, сухощавый (жилистый), с дореволюционными замашками, сыновей (Бориса и [[Ходырев, Герман Михайлович\|Германа]]) чихвостил „мама не горюй“ не смотря на то что они уже и сами мужики были. А меня (Ольгу) все защитить хотел. Всегда спрашивал, не обижает ли Герман и помогает ли. В [[Ходырев, Владимир Германович\|Володе]] души не чаял, все на ноге его качал...</blockquote>
	Из воспоминаний Ходырева Владимира Германовича:		Из воспоминаний Ходырева Владимира Германовича:
	<blockquote>В Соликамске и Березниках у Ходырева Михаила жили какие-то близкие родственники. Когда мы были в гостях у тети Гали, несколько раз ходили в какие-то гости в Соликамске и один раз ездили в Березники. У тети Гали я был два раза: один раз мы ездили всей семьей и один раз ездили с тетей Нонной, погостить и пообщаться Сашей<ref>Саша, сын тети Нонны, был отдан на воспитание тете Гале в Соликамск. Там он пошел в первый класс и только когда он перешел в седьмой класс его забрали назад в Песковку.</ref>. Саня рыдал на взрыд когда мы с его мамой уезжали назад. </blockquote>		<blockquote>В Соликамске и Березниках у Ходырева Михаила жили какие-то близкие родственники. Когда мы были в гостях у тети Гали, несколько раз ходили в какие-то гости в Соликамске и один раз ездили в Березники. У тети Гали я был два раза: один раз мы ездили всей семьей и один раз ездили с тетей Нонной, погостить и пообщаться Сашей<ref>Саша, сын тети Нонны, был отдан на воспитание тете Гале в Соликамск. Там он пошел в первый класс и только когда он перешел в седьмой класс его забрали назад в Песковку.</ref>. Саня рыдал на взрыд когда мы с его мамой уезжали назад. </blockquote>

	== Примечания ==		== Примечания ==

Володимир Ходирєв в 19:44, 13 серпня 2025

2025-08-13T19:44:41Z

← Попередня версія		Версія за 21:44, 13 серпня 2025
Рядок 29:		Рядок 29:
	Михаил Фёдорович был очень влиятельным человеком в депо и на станции Шлаковая. Когда для железнодорожников стали строить так называемые "финские дома", он выхлопотал для Германа один из десяти строящихся домов.		Михаил Фёдорович был очень влиятельным человеком в депо и на станции Шлаковая. Когда для железнодорожников стали строить так называемые "финские дома", он выхлопотал для Германа один из десяти строящихся домов.

	~~[[Ходырева, Ольга Тимофеевна\|~~Ольга Тимофеевна]] рассказывала: <blockquote>"...свекор был суровым, но справедливым мужчиной, высокого роста, сухощавый (жилистый), с дореволюционными замашками, сыновей (Бориса и ~~[[Ходырев, Герман Михайлович\|~~Германа]]) чихвостил „мама не горюй“ не смотря на то что они уже и сами мужики были. А меня (Ольгу) все защитить хотел. Всегда спрашивал, не обижает ли Герман и помогает ли. В ~~[[Ходырев, Владимир Германович\|~~Володе]] души не чаял, все на ноге его качал...</blockquote>		Ольга Тимофеевна рассказывала: <blockquote>"...свекор был суровым, но справедливым мужчиной, высокого роста, сухощавый (жилистый), с дореволюционными замашками, сыновей (Бориса и Германа) чихвостил „мама не горюй“ не смотря на то что они уже и сами мужики были. А меня (Ольгу) все защитить хотел. Всегда спрашивал, не обижает ли Герман и помогает ли. В Володе души не чаял, все на ноге его качал...</blockquote>
	Из воспоминаний Ходырева Владимира Германовича:		Из воспоминаний Ходырева Владимира Германовича:
	<blockquote>В Соликамске и Березниках у Ходырева Михаила жили какие-то близкие родственники. Когда мы были в гостях у тети Гали, несколько раз ходили в какие-то гости в Соликамске и один раз ездили в Березники. У тети Гали я был два раза: один раз мы ездили всей семьей и один раз ездили с тетей Нонной, погостить и пообщаться Сашей<ref>Саша, сын тети Нонны, был отдан на воспитание тете Гале в Соликамск. Там он пошел в первый класс и только когда он перешел в седьмой класс его забрали назад в Песковку.</ref>. Саня рыдал на взрыд когда мы с его мамой уезжали назад. </blockquote>		<blockquote>В Соликамске и Березниках у Ходырева Михаила жили какие-то близкие родственники. Когда мы были в гостях у тети Гали, несколько раз ходили в какие-то гости в Соликамске и один раз ездили в Березники. У тети Гали я был два раза: один раз мы ездили всей семьей и один раз ездили с тетей Нонной, погостить и пообщаться Сашей<ref>Саша, сын тети Нонны, был отдан на воспитание тете Гале в Соликамск. Там он пошел в первый класс и только когда он перешел в седьмой класс его забрали назад в Песковку.</ref>. Саня рыдал на взрыд когда мы с его мамой уезжали назад. </blockquote>

	== Примечания ==		== Примечания ==